КОПАЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

копа́ти

псл. kopati, пов’язане з skopiti «каструвати» (корінь з рухомим s);
споріднене з лит. kapóti «колоти, рубати», лтс. kapât «сікти, колоти», гр. κόπτω «ударяю, рубаю, колю», алб. kep «обтісую камені», а також гр. σκάπτω «рию, копаю», лат. scapulae «лопатки»;
р. копа́ть, бр. капа́ць, др. копати, п. вл. kopać, ч. kopati, слц. kopať, нл. kopaś, болг. копа́я, м. копа, схв. кòпати, слн. kopáti, стсл. копати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кіпе́ць «горбок»
кіпни́на «купка землі, нарита кротом»
копа́ка «сапа»
копа́ли́ни
копа́льник
копа́льня
копа́ля «копальниця»
копани́на «марудне копання»
копани́ця «вид заступа або мотики: (викривлене дерево, викопане з коренем для виготовлення полоза]»«полози саней»«невелике водоймище; криниця без зрубу»«рів; ковбаня з дощовою водою; дорога з ровами по боках»«копанка; котлован»«копальник»«землекоп; знаряддя для копання»«вид невеликого заступа або садового совка»«насипаний або викопаний межовий знак; [інструмент для довбання меду]»«копальня»«людина, яка повільно береться до роботи»«старанний»«який легко копати; пухкий; грузький»«пов’язаний з копанням; ямистий; покритий купами»«такий, що повільно але старанно працює»«виколоти»«зачепити чимсь гострим і вирвати»«рів з насипом; яма для добування нафти»«щось крадене і закопане; горб, оточений ущелинами Ж»«окоп; [єврейське кладовище]»«єврейське кладовище»«тс.»«солдат, що воює в окопах»«рослина, що потребує обкопування, підкопування» (у виразі окіпна рослина )
копа́тися «довго поратися; займатися клопітною роботою; возитися»
копа́чити «копирсати, копати»
копну́ти
перекі́п «перекопане місце»
переко́п «тс.»
переко́пка
переко́пувальний
підкі́п
підко́п
підко́пистий «підступний, лукавий»
підко́пувальний
підко́пувач
поко́пище «поле, з якого зібрано картоплю»
проко́п
розко́п
ро́зкопи «розкопки»
розко́пини «тс.»
розко́пка
розко́пки
розко́пувальний
скіпе́ць «ямка глибиною в одну лопату; ямка для позначення межі»
скопе́ць «межовий знак»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kep «обтісую камені» албанська
капа́ць білоруська
копа́я болгарська
kopać верхньолужицька
κόπτω «ударяю, рубаю, колю» грецька
σκάπτω «рию, копаю» грецька
копати давньоруська
scapulae «лопатки» латинська
kapât «сікти, колоти» латиська
kapóti «колоти, рубати» литовська
копа македонська
kopaś нижньолужицька
kopać польська
kopati праслов’янська
копа́ть російська
кòпати сербохорватська
kopať словацька
kopáti словенська
копати старослов’янська
kopati чеська
skopiti «каструвати» (корінь з рухомим s) ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.