КОМОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
комо́ра «приміщення для продуктів харчування, хатніх речей; [крамниця, скарбниця Ж; митниця]»
давнє запозичення з грецької або латинської мови;
лат. camara (camera) «склепіння», слат. «кімната, приміщення; спальня; скарбниця» походить від гр. καμάρα «склепіння», очевидно, спорідненого з ав. kamarā «пояс», лат. camurus «викривлений, склепінчатий», дінд. kmárati «кривиться», гот. himins «небо», нвн. Himmel «тс.»;
р. заст. діал. ка́мо́ра «кімната», [ко́мо́ра́] «тс.; комора», бр. камо́ра «комора», р.-цсл. комора, п. ч. слц. komora «тс.; палата», вл. нл. komora «спальня; палата», схв. кòмора «палата; комора», слн. kómora «закрите приміщення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закомі́рок
«закамарок; відгороджене місце за коморою»
зако́мори
«закамарки»
комі́рка
«невелика комора; кімнатка; заглиблення, гніздо; ямка; вічко»
комі́рне
«плата за найману кімнату; наймана кімната»
(заст.)
комірни́й
«тс.»
комі́рний
«пов’язаний з коморою; квартирний»
комірни́к
«той, хто завідує коморою»
комі́рник
«квартирант»
комі́рницький
«квартирантський; митницький»
комі́рня
«проживання в найманій квартирі»
комі́рство
комірчи́на
«мала комірка»
комі́рщина
«тс.»
комо́pчий
комо́рець
«мучна міль, Asopia»
(ент.)
комо́ри́ти
«жити в найманій квартирі»
комо́рний Я
комо́рник
«адвокат; нотаріус»
коморни́цтво
«міська скарбниця»
коморува́ти
«тс.»
коморчина
комо́рячий
кумо́ра
«комора, комірчина»
підкомо́рій
«суддя, який займався межуванням володінь»
(іст.)
прикомі́рок
«прибудова коло хати або комори»
при́коморок
«тс.»
рок
«закамарок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kamarā «пояс» | авестійська |
| камо́ра «комора» | білоруська |
| komora «спальня; палата» | верхньолужицька |
| himins «небо» | готська |
| καμάρα «склепіння» | грецька |
| kmárati «кривиться» | давньоіндійська |
| camara «склепіння» (camera) | латинська |
| camurus «викривлений, склепінчатий» | латинська |
| komora «спальня; палата» | нижньолужицька |
| Himmel «тс.» | нововерхньонімецька |
| komora «тс.; палата» | польська |
| ка́мо́ра «кімната» | російська |
| комора | русько-церковнослов’янська |
| кòмора «палата; комора» | сербохорватська |
| komora «тс.; палата» | словацька |
| kómora «закрите приміщення» | словенська |
| ко́мо́ра́ «тс.; комора» | українська |
| komora «тс.; палата» | чеська |
| ка́мо́ра «кімната» | ? |
| ка́мо́ра «кімната» | ? |
закама́рок
запозичення з польської мови;
п. zakamarek «закамарок» утворене від лат. camara «склепіння; кімната», від якого походять також п. komora «комора», укр. комо́ра;
пор. п. [zakomorek] «закамарок», укр. закомо́рок, закомі́рок «тс.», [зако́мори] «закутки», [ка́мор] «комора»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| camara «склепіння; кімната» | латинська |
| zakamarek «закамарок» | польська |
| komora «комора» | польська |
| zakomorek «закамарок» | польська |
| комо́ра | українська |
| закомо́рок | українська |
| закомі́рок «тс.» | українська |
| зако́мори «закутки» | українська |
| ка́мор «комора» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України