КОМИЗ — ЕТИМОЛОГІЯ

комизи́тися «вередувати, капризувати; упиратися, норовитися»

не зовсім ясне;
пояснюється як утворення з префіксом ko- від основи *mьz- (myzg-) «ворушити і под.» (ЭССЯ 10, 180–181; Skok II 133);
зіставляється з псл. [komiti] «збивати (в грудки); вижимати, видавлювати» (пор. р. [коми́ть] «стискати», схв. кòмити «лущити (кукурудзу від листя; грецькі горіхи, мигдаль від зеленої шкірки)», що виводяться від псл. коmъ «брила, грудка») (Sławski II 393–394; Machek ESJČ 272);
пов’язується також (Варбот Этимология 1973, 27– 29) із слн. skométi «тужити, нудьгувати», псл. ščemiti, укр. щемі́ти;
р. [скаме́зливий] «вередливий, перебірливий до їди», ч. (мор.) [komziť] «дерти, рвати, скубти», [oskomízat se] «зволікати, вагатися», схв. [комùзати] «смикатися, крутитися», [комùзгати се] «тс.», слн. [komízgati] «знизувати плечима»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

камези́-
комези́тися «тс.»
коми́з «вередування, примха, каприз»
комиза́ «тс.; вередун»
комизи́стий «вередливий»
коми́зливий «тс.»
розкомизи́тися «набундючитися; наїжитися, розсердитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
komiti «збивати (в грудки); вижимати, видавлювати» (пор. р. [коми́ть] «стискати», схв. кòмити «лущити (кукурудзу від листя; грецькі горіхи, мигдаль від зеленої шкірки) праслов’янська
коmъ «брила, грудка» праслов’янська
ščemiti праслов’янська
скаме́зливий «вередливий, перебірливий до їди» російська
комùзати «смикатися, крутитися» сербохорватська
skométi «тужити, нудьгувати» словенська
komízgati «знизувати плечима» словенська
щемі́ти українська
oskomízat se «зволікати, вагатися» українська
комùзгати се «тс.» українська
komziť «дерти, рвати, скубти» (мор.) чеська
*mьz- «ворушити і под.» (myzg-)(ЭССЯ 10, 180--181; Skok II 133) ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.