КОМЕТА — ЕТИМОЛОГІЯ

коме́та

запозичення з латинської мови;
лат. comēta «комета», comētēs «тс.» походить від гр. κομήτης (ἀστήρ) «комета, зірка з хвостом» (букв. «волосата (зірка)»), пов’язаного з κόμη «хвіст комети; волосся», слова неясного походження;
р. болг. м. коме́та, бр. каме́та, ст. комета (близько 1580), п. ч. kometa, слц. kometa, вл. komet, схв. Коме́та, кòмēт, ст. кòмēта, слн. komét «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каме́та білоруська
коме́та болгарська
komet верхньолужицька
κομήτης «комета, зірка з хвостом» (ἀστήρ)(букв. «волосата (зірка) грецька
comēta «комета» латинська
коме́та македонська
kometa польська
коме́та російська
Коме́та сербохорватська
kometa словацька
komét «тс.» словенська
кòмēт українська
kometa чеська
comētēs «тс.» ?
κόμη «хвіст комети; волосся» ?
комета (близько 1580) ?
кòмēта ?

ко́мі́ть (у словосполученнях коміть головою «стрімголов, сторчголов; [униз головою]», [коміть іти] «перекидатися, перевертатися» Ж)

не зовсім ясні форми;
можливо, пов’язані з [ком’ядува́ти] «непокоїти, затримувати», [комнядова́ти] «штовхати кулаками», [ΚΟΜΗядний] «прикрий, дошкульний» (Німчук Пр. XII діал. н. 268–269);
тлумачаться також як утворення з словотворчого компонента ко-, того самого, що і в словах коверзува́ти, ко́ворот, і основи дієслова метати «кидати» (ВеЗн 27);
схв. кȍмицē «сторч», окòмити «поставити сторч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́мети́
комети пасти «перекидатися в повітрі» (падати)] (про голуба)
ко́мнядь «тс.; наїжено (про шерсть); сторч (про палицю)»
комня́ть «горілиць»
ко́мнять
ко́мять «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кȍмицē «сторч» сербохорватська
окòмити «поставити сторч» українська
ком'ядува́ти «непокоїти, затримувати» ?
комнядова́ти «штовхати кулаками» ?
ΚΟΜΗядний «прикрий, дошкульний» ?
ко- ?
коверзува́ти ?
ко́ворот ?
метати «кидати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України