КОЛОДКА — ЕТИМОЛОГІЯ

коло́дка «висячий замок»

очевидно, результат семантичного розвитку слова коло́дка (мала колода) у значенні «засув», на який могло вплинути інше значення слова «дерев’яні кайдани, що одягалися на ноги», оскільки первісно висячий замок так само складався з двох частин;
може бути також калькою п. kłódka;
р. заст. коло́дки (мн.) «дерев’яне пристосування, що одягалося на ноги арештантам», п. kłódka «висячий замок», ч. kladka «засув; [висячий замок]», слц. [kladka] «висячий замок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

коло́дочка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kłódka польська
kłódka «висячий замок» польська
коло́дки «дерев’яне пристосування, що одягалося на ноги арештантам» (мн.) російська
kladka «висячий замок» словацька
kladka «засув; [висячий замок]» чеська
коло́дка «засув» (мала колода) ?
слова «дерев’яні кайдани, що одягалися на ноги» ?
коло́дки «дерев’яне пристосування, що одягалося на ноги арештантам» (мн.) ?


ководка «хребець (спинний)»

неясне;
можливо, діалектний фонетичний варіант слова коло́дка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
коло́дка ?

коло́да «стовбур зрубаного дерева; обрубок товстої деревини; комплект гральних карт; (мн.) масивні дерев’яні кайдани, диба»

псл. *kolda «колода, чурбак, пень» (первісно «щось розсічене, розщеплене, відтяте»), похідне від *kolti «рубати, розсікати, розщеплювати, колоти»;
споріднене з дісл. holt «дерево; лісок», двн. holz «тс.», нвн. Holz «дерево, деревина», кельт. *kaldī «ліс», сірл. caill, кімр. celli «тс.», гр. κλάδος «гілка, пагін»;
р. коло́да, бр. калода, п.нл. kłoda, ч. kláda, слц. klada, вл. kłóda «колодки, кайдани; в’язниця», полаб. klådă «бочка», болг. [кла́да] «колода, пень», м. клада, схв. клȁда «тс.; колодка, кайдани», слн. kláda «тс.; ярус», стсл. КЛАДА «паля, брус, колода», ГЛАДА «тс.; пень; колодки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заколо́дити «затвердіти» (мед.)(про запор)
колі́тка «оправа чи ручка (до ножа)»
коло́ддя́ «колоди, обрубки товстої деревини, кайдани»
коло́ди́ця «колода; колодка, маточина в колесі»
коло́дка «тс.; невелика колода; копил; взуття з дерев’яною підошвою або видовбане з дерева; брусок у гальмі; планка з орденською стрічкою; (мн.) масивні дерев’яні кайдани, диба»
коло́дник «арештант, в’язень у колодках або інших кайданах»
колодни́чий «підсудний»
колодова́тий «подібний до колоди, необтесаний»
коло́дочка «вільний від пуху кінець стрижня пташиного пера»
колодя́ччя «тс.»
підколо
підколо́дник «частина капкана»
підколодь «тс.»
по́колодва «капкан на лисицю і куницю»
поколо́дне «відступна плата за прив’язування колодки (у грі)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калода білоруська
кла́да «колода, пень» болгарська
kłóda «колодки, кайдани; в’язниця» верхньолужицька
κλάδος «гілка, пагін» грецька
holz «тс.» давньоверхньонімецька
holt «дерево; лісок» давньоісландська
*kaldī «ліс» кельтські
celli «тс.» кімрська
клада македонська
Holz «дерево, деревина» нововерхньонімецька
klådă «бочка» полабська
*kolda «колода, чурбак, пень» (первісно «щось розсічене, розщеплене, відтяте») праслов’янська
коло́да російська
клȁда «тс.; колодка, кайдани» сербохорватська
caill середньоірландська
klada словацька
kláda «тс.; ярус» словенська
КЛАДА «паля, брус, колода»«тс.; пень; колодки» старослов’янська
kláda чеська
*kolti «рубати, розсікати, розщеплювати, колоти» ?
kłoda ?

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.