КОКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́кати «бити, стукати, розбивати» (розм.)
очевидно, похідне утворення від іменника KÓKO «куряче яйце»;
зближення з дісл. skaka «трясти» (Matzenauer LF 8, 193) або з р. чо́каться (Горяев 149) неприйнятні;
схв. ко́кати «смажити кукурудзу, так щоб зерна лопались», мабуть, сюди не належить;
р. ко́кать «бити, розбивати», кокаться «бити яйце яйцем», ко́кнуть «розбити; ударити; лопнути», [кок] (виг.) «стук, брязь, хлоп», бр. [ко́каць] «бити (особливо що-небудь кругле)», [ко́кацца] «битися яйцями; ударятися об що-небудь необережно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́кнути
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́каць «бити (особливо що-небудь кругле)» | білоруська |
ко́кацца «битися яйцями; ударятися об що-небудь необережно» | білоруська |
skaka «трясти» | давньоісландська |
чо́каться | російська |
ко́кать «бити, розбивати» | російська |
кокаться «бити яйце яйцем» | російська |
ко́кнуть «розбити; ударити; лопнути» | російська |
кок «стук, брязь, хлоп» (виг.) | російська |
ко́кати «смажити кукурудзу, так щоб зерна лопались» | сербохорватська |
ко́ко «куряче яйце» | українська |
ко́кати «стригти (переважно овець)»
неясне;
ко́ко (вигук, що передає квоктання курки, півня)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до близьких форм інших мов: фр. coco, лат. coco coco «тс.»;
псл. ko-ko-ko;
р. ко́ко, кококо́, п. koko-ko, ч. kokoko, болг. ко-ко-ко, схв. кò-ко-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́кати
«сокотати»
(про курей)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко-ко-ко | болгарська |
coco coco «тс.» | латинська |
koko-ko | польська |
ko-ko-ko | праслов’янська |
ко́ко | російська |
кококо́ | російська |
кò-ко- | сербохорватська |
coco | французька |
kokoko | чеська |
кокоті́ти «лепетати, базікати»
очевидно, пов’язане з ко́-ко (виг.), [ко́кати] «сокотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́кот
«пустун, жвава дитина»
ко́котень
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́-ко (виг.) | українська |
ко́кати «сокотати» | українська |
уґо́ґати «погано зробити»
не зовсім ясне;
можливо, результат фонетичної і семантичної видозміни незасвідченого *уко́кати, похідного від ко́кати «бити, стукати, розбивати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*уко́кати | українська |
ко́кати «бити, стукати, розбивати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України