КОЗУБ — ЕТИМОЛОГІЯ

неприйнятні також гіпотеза про іллірійське походження слов’янських форм (Meyer EW 408) і пов’язання з іменником ко́жа «кора дерева, луб» (Горяев 173);

малоймовірні зближення з р. ку́зов «кошик з лика або березової кори» (Brückner KZ 45, 27; 48, 205; Machek ESJČ 287; Mikl. EW 136), а також з лат. іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки», псл. *čeznǫti «зникати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 238);

розвиток значення «торбинка з козячої шкіри» – «кошик з кори» не зовсім ясний;

пор. близькі за значенням утворення від того самого кореня: р. [кози́ца] «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей», [ко́зевка] «шкіряний бурдюк», [кози́на] «мішечок для грошей, гаманець», слн. kozòl «кошик з кори»;

псл. kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори», похідне від koza «коза»;

п. kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба», ч. [kozúbek] «кошик з березової кори», слц. kozub «топка, камін»;

очевидно, результат скорочення слова [кузубе́нька] ([козубе́нька]), похідного від ко́зуб (див.);

пов’язання з псл. (півн.) [kozubъ], укр. козуб (Sławski III 435) вимагає додаткової аргументації;

можливо, споріднене з лит. káušas «ківш, черпак; сак», лтс. kaûss «чаша; келих; ківш, черпак», дінд. kóśa «бочка, діжка»;

остаточно не з’ясоване;

р. [ку́шка] «посуд з водою і мантачкою для гостріння коси», п. [kuška] «піховки для мантички», kuska «тс.»;

очевидно, пов’язане з ко́зуб «лубкова коробка», ко́зубом стати (про мокрий одяг) «замерзнути, стати твердим як кора», [козуба́тий] «пузатий» Ж;