КОЗИР — ЕТИМОЛОГІЯ

кози́р «масть гральних карт, яка оголошується старшою, такою, що б’є (покриває) карти інших мастей; [спритна, брава людина; картуз; пристрій у санях для захисту від снігу і бруду Я]»«козирна карта; [картуз, шапка з козирком]»

очевидно, псл. (пн.) kozyrь (kozyra) «щит (з козячої шкіри)», похідне від назви тварини koza «коза»;
картярське значення розвинулось через проміжну семантику «те, що покриває (інші карти)»;
пор. зв’язок гр. αἰγίς «козяча шкура; плащ; щит Зевса або Афіни» з aἴg «коза» (Frisk І 32);
пор. ч. [koz(l)ub] «дашок над фронтоном; дашок над комином у хаті»;
спроби пов’язання з р. каза́ться, з тур. koz «козир; горіх» (Шанский ЭСРЯ II 8, 188–189; Bern. І 380; Mikl. TEI I 335), з нім. Kaiser «кайзер» (Korsch AfSlPh 9, 512) менш переконливі;
р. ко́зырь «старша масть у картах; [франт, ферт; спритна, моторна, смілива людина, молодець, хват; козирок; кашкет, картуз; головки саней, загнуті наверх; сани з критим задком; піддашок над дверима; пришва взуття]; (ст.) високий стоячий комір», [ко́зора] «старша масть», козырёк «козирок; дашок (над окопом)», [козы́рки́] «легкі сани з щитами, що захищають від снігу», [козырьки́] «крила у саней; сани з козирками», бр. ко́зыp «старша масть», казыро́к «козирок», п. kozera «старша масть; (заст.) важлива причина», [kozer] «старша масть», ст. kozyr, kozyrа «тс.», [kozyrek] «козирок», ч. kozera «старша масть», kozyrа (з п.), kozyř (з р.) «тс.», болг. заст. ко́зир «тс.», козирка́ «козирок» (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

безкози́рка
козири́тися «триматися помолодецькому, бадьоритися, хизуватися; поповнюватися козирними картами»
кози́рки́ «легкі виїзні сани»
кози́ро́к «щиток головного убору над чолом; щиток для захисту очей без головного убору; дашок, піддашок; [картуз, кашкет]»
кози́рство «великі карти; сила, вплив, багатство Я»
козирьо́к «пристрій у санях для захисту від снігу і бруду»
козиря́ти «ходити з козирної карти; виставляти щось як свою перевагу; хвалитися, чванитися чимось; [брутально лаятися Я]; вітати по-військовому, прикладаючи руку до козирка»
козиря́ччя «козирні карти»
козі́р «щиток для захисту очей на військовому кашкеті, ківері»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́зыp «старша масть» білоруська
ко́зир «тс.» болгарська
αἰγίς «козяча шкура; плащ; щит Зевса або Афіни» грецька
Kaiser «кайзер» німецька
kozera «старша масть; (заст.) важлива причина» польська
kozyrь «щит (з козячої шкіри)» (пн.)(kozyra) праслов’янська
каза́ться російська
ко́зырь «старша масть у картах; [франт, ферт; спритна, моторна, смілива людина, молодець, хват; козирок; кашкет, картуз; головки саней, загнуті наверх; сани з критим задком; піддашок над дверима; пришва взуття]; (ст.) високий стоячий комір» російська
koz «козир; горіх» турецька
ко́зора «старша масть» українська
козырёк «козирок; дашок (над окопом)» українська
козы́рки́ «легкі сани з щитами, що захищають від снігу» українська
козырьки́ «крила у саней; сани з козирками» українська
казыро́к «козирок» українська
kozer «старша масть» українська
kozyrek «козирок» українська
козирка́ «козирок»р.) українська
koz(l)ub «дашок над фронтоном; дашок над комином у хаті» чеська
kozera «старша масть»«тс.»п.), kozyř (з р.) чеська
kozyrа «старша масть»«тс.»п.), kozyř (з р.) чеська
koza «коза» ?
семантику «те, що покриває (інші карти)» ?
зв'язок ?
aἴg «коза» ?
koz(l)ub «дашок над фронтоном; дашок над комином у хаті» ?
kozyr «тс.» ?
kozyrа «тс.» ?
ко́зир «тс.» ?

кози́рити (у виразі к. Уши́ма «щулити вуха, насторожувати вуха» (про коней)

неясне;
можливо, пов’язане з козири́тися «триматися по-молодецькому, бадьоритися», похідного від [ко́зир] «спритна, брава людина»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
козири́тися «триматися по-молодецькому, бадьоритися» ?
ко́зир «спритна, брава людина» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України