КОЖА — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́жа «шкіра, шкура»

пор. гр. ᾤα (ὤα, οἴα, ὅα) «овеча шкура» від ὅϊς «вівця, баран», псл. *azьno «шкіра, шкура», дінд. ajínam «тс.», лит. ožìnis «козлиний», ožỹs «козел», ožkà «коза», дінд. aja «тс.»;
первісне значення «козяча шкура»;
псл. koža ‹ *kozja, похідне від koza «коза»;
р. бр. діал. др. болг. м. ко́жа «шкіра, шкура», п. ст. koża, ч. kůže, слц. вл. koža, нл. слн. koža, полаб. ťüzə (küza), схв. кȍжа, стсл. кожа «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кажано́к «хутряна або шкіряна куртка; короткий кожух Ж»
кажу́шка «короткий кожух; (ст.) шушон»
кожане́ць «черевик із суцільного шматка шкіри»
кожано́к «тс.»
ко́женець «вид черевика»
кожи́стий «шкірястий»
кожи́ця «шкіряний фартух»
кожівня́ «вид сорочки (?)»
кожня́р «кушнір»
кожова́тий «тс.»
кожуха́р «кравець, що шиє кожухи»
кожуха́рство «шубне ремесло»
кожуша́ний «пошитий з кожушини»
кожуша́нка «шуба з овечої шкури, покрита зверху сукном; [жіноча шуба, покроєна як свита Г; короткий кожух, хутряна куртка Ж; вид шапки (з овчини?) П»
кожуши́на «не покритий тканиною кожушок; вичинена овеча шкура; шматки старого кожуха; [шуба, легка шуба Пі, Г; короткий кожух, хутряна куртка Ж]»
кожу́шитися «здуватися, підніматися вверх, випинатися»
кожушка «жіноча шуба, покроєна як свита; вид шапки (з овчини?)»
кожу́шний «тс.»
кожу́шник «тс.»
кожу́шно «шуба, кожух»
кожу́шо́к «маленький кожух; густа плівка на поверхні захололого молока, киселю; зовнішній покрив комахи, гусениці; шкіра змії, скинута під час линяння; [жаб’яча шкіра; луска з горіха]»
накожні «шкіряні рукавиці»
на́коржень «шкіряна рукавиця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́жа «шкіра, шкура» білоруська
ко́жа «шкіра, шкура» болгарська
koža верхньолужицька
ᾤα «овеча шкура» (ὤα, οἴα, ὅα) грецька
ajínam «тс.» давньоіндійська
aja «тс.» давньоіндійська
ко́жа «шкіра, шкура» давньоруська
ožìnis «козлиний» литовська
ко́жа «шкіра, шкура» македонська
koža нижньолужицька
ťüzə (küza) полабська
koża польська
*azьno «шкіра, шкура» праслов’янська
koža праслов’янська
ко́жа «шкіра, шкура» російська
кȍжа сербохорватська
koža словацька
koža словенська
кожа «тс.» старослов’янська
kůže чеська
ᾤα «овеча шкура» (ὤα, οἴα, ὅα) ?
ὅϊς «вівця, баран» ?
ožỹs «козел» ?
ožkà «коза» ?
значення «козяча шкура» ?
koza «коза» ?
ко́жа «шкіра, шкура» ?
koża ?

на́коржень «шкіряна рукавиця»

очевидно, запозичення з російської мови, пізніше зближене з корж;
р. [на́кожни] «шкіряні рукавиці, що натягаються на шерстяні», утворене від іменника ко́жа «шкіра» за допомогою прийменника на;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нако́жні «вид чобіт» (?)
на́кожні «шкіряні рукавиці»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на́кожни «шкіряні рукавиці, що натягаються на шерстяні» російська
ко́жа «шкіра» російська
на російська
корж українська

пори́коза «короста, сверблячка»

очевидно, результат видозміни деетимологізованого [порико́жа] «тріскання шкіри на губах, виникнення тріщин на руках, ногах» Нед, утвореного з наказової форми 2-ої ос. одн. від дієслова поро́ти та іменника ко́жа (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
порико́жа «тріскання шкіри на губах, виникнення тріщин на руках, ногах» українська
поро́ти українська
ко́жа українська

кажа́н «летюча миша, Vespertilio» (зоол.)

у першому складі о перейшло в а під впливом наголошеного а наступного складу, як у словах бага́тий, хазя́їн, халя́ва;
назва зумовлена тим, що роль крил у кажана виконують шкіряні перетинки;
похідне утворення від [ко́жа] «шкіра»;
р. кожа́н, [ко́жаник] «кажан», [ко́жаница], бр. кажа́н, п. [każan] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кажаненя́ «маля кажана»
кажа́нка «самка кажана»
кожа́н «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кажа́н білоруська
każan «тс.» польська
ко́жа «шкіра» російська
кожа́н російська
ко́жаник «кажан» російська
ко́жаница російська
бага́тий ?
хазя́їн ?
халя́ва ?

ко́жанка «шкірянка, шкуратянка»

запозичення з російської мови;
р. кожанка «шкіряна куртка або пальто» є похідним від ќожа «шкіра»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кожанка «шкіряна куртка або пальто» російська
ќожа «шкіра» ?

кожа́ра «гагара, Gavia (Coly mbus)» (орн.)

назва могла бути зумовлена цінністю шкурки птаха, що використовується як пташине хутро;
очевидно, результат контамінації слів гага́ра і [кожа] «шкура, шкіра»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гага́ра «шкура, шкіра» ?
кожа «шкура, шкіра» ?

кожевни́к «скумпія звичайна (райдерево), Cotinus coggygria Scop. (Rhus cotinus L.)» (бот.)

пов’язане з [ко́жа] «шкіра»;
назва зумовлена тим, що скумпія звичайна є цінною дубильною рослиною, яку вживають також як барвник дерева, шкіри та вовни;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́жа «шкіра» ?

кожня́к «шкіроїд, Dermestes L.» (ент.)

назва зумовлена тим, що частина жуків цього роду поїдає й псує шкіру;
похідне утворення від [ко́жа] «шкіра»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́жа «шкіра» ?

кожухова́ти «щепити дичок під кору»

п. kożuchować «оббивати дім дошками, шалювати; обновляти і зміцнювати оправою стовбур шахти; прищеплювати під кору, очкувати, окулірувати» є похідним від kożuch «кожух; шкурка, кожушок», якому відповідає укр. кожу́х, пов’язане з [ко́жа];
очевидно, запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кожухува́ти «прищеплювати (фруктове дерево)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kożuchować «оббивати дім дошками, шалювати; обновляти і зміцнювати оправою стовбур шахти; прищеплювати під кору, очкувати, окулірувати» польська
кожу́х українська
kożuch «кожух; шкурка, кожушок» ?
ко́жа ?

ко́зуб «короб, кошик з лика»

псл. kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори», похідне від koza «коза»;
пор. близькі за значенням утворення від того самого кореня: р. [кози́ца] «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей», [ко́зевка] «шкіряний бурдюк», [кози́на] «мішечок для грошей, гаманець», слн. kozòl «кошик з кори»;
розвиток значення «торбинка з козячої шкіри» – «кошик з кори» не зовсім ясний;
малоймовірні зближення з р. ку́зов «кошик з лика або березової кори» (Brückner KZ 45, 27; 48, 205; Machek ESJČ 287; Mikl. EW 136), а також з лат. іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки», псл. *čeznǫti «зникати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 238);
неприйнятні також гіпотеза про іллірійське походження слов’янських форм (Meyer EW 408) і пов’язання з іменником ко́жа «кора дерева, луб» (Горяев 173);
п. kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба», ч. [kozúbek] «кошик з березової кори», слц. kozub «топка, камін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

козуба́тий «пузатий»
ко́зубень
козубе́нька
козубе́ць
козу́бка
козубня́
ко́зубом «від морозу зробитися твердим, як кора» (у виразі к. стати] (про мокрий одяг)
ку
кузе́нька «невеликий луб’яний кошик з двома ручками, переважно для ягід»
ку́зуб
кузубе́нька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки» латинська
kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба» польська
kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори» праслов’янська
*čeznǫti «зникати» праслов’янська
кози́ца «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей» російська
ку́зов «кошик з лика або березової кори» російська
kozub «топка, камін» словацька
kozòl «кошик з кори» словенська
kozúbek «кошик з березової кори» чеська
koza «коза» ?
близькі ?
ко́зевка «шкіряний бурдюк» ?
кози́на «мішечок для грошей, гаманець» ?
ко́жа «кора дерева, луб» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.