КОВЕНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ковеня́ «кочерга; палиця для мішання соломи при горінні»
бр. [кавяня́] «кочерга», [каве́нька] «палка для опори під час ходіння»;
очевидно, пов’язане з [ка ву́ля] «загнутої форми палиця», [кове́зка, кови́зка] «тс.», разом з якими може бути виведене від псл. kovati «кувати; бити»;
зіставлення з р. ковыля́ть «шкандибати» (Фасмер II 274), як і виведення з ко + вити (Никончук Этимология 1977, 125), викликає сумнів;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кавеня́
кове́нька
«ковінька; гуляста горбата колода»
ковєня́
ковиння́
ковінька
коменя́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kovati «кувати; бити» | праслов’янська |
ковыля́ть «шкандибати» | російська |
ка ву́ля «загнутої форми палиця» | ? |
кове́зка «тс.» | ? |
кови́зка «тс.» | ? |
ко | ? |
вити | ? |
каву́ля «загнутої форми палиця»
не зовсім ясне;
можливо, давніше *кову́ля, похідне від того самого кореня, що й кові́нька, [ковеня́];
може бути також звичайним афективним утворенням;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*кову́ля | ? |
кові́нька | ? |
ковеня́ | ? |
ковиза́ «бондарський інструмент для згинання обручів»
очевидно, пов’язане з кові́нька, [ковеня́] «кочерга» (див.);
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґове́зка
«палиця, на яку опираються при ходінні»
кове́зка
«тс.»
кови́зка
«палиця із загнутим кінцем, вид кийка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кові́нька | ? |
ковеня́ «кочерга» | ? |
кови́ка «затримка, зупинка, перешкода»
псл. kovyka «гак»;
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з [каву́ля] «загнута палиця», [ковеня́] «кочерга», кові́нька;
пов’язання з др. цсл;
куко(носъ) «горбоносий», з яким зіставляє ться укр. ку́кса «залишок покаліченої руки» (Фасмер–Трубачев II 154, 404; Куркина Этимология 1970, 94; Преобр. І 280; Горяев 126; Младенов 226), потребує додаткової аргументації;
ще менш імовірне виведення з іт. cavicchia «кілочок», що продовжує лат. clāvicula «ключик; вусик виноградної лози», демінутивного утворення від clāvis «ключ; засув; гачок» (Pisani Paideia (1953) 8/2, 112);
р. кавы́ка «надрядковий знак; завиток на письмі, кривуля; [перешкода, утруднення]», [ковы́ка] «тс.», кавы́чки (мн.) «лапки», бр. закавы́ка «утруднення; хитрість», болг. кави́чки «лапки», слн. kávka «гак; нерозбірлива буква», цсл. кавыка «крюковий знак»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закови́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
закавы́ка «утруднення; хитрість» | білоруська |
кави́чки «лапки» | болгарська |
cavicchia «кілочок» | італійська |
clāvicula «ключик; вусик виноградної лози» | латинська |
kovyka «гак» | праслов’янська |
кавы́ка «надрядковий знак; завиток на письмі, кривуля; [перешкода, утруднення]» | російська |
kávka «гак; нерозбірлива буква» | словенська |
ку́кса «залишок покаліченої руки» | українська |
ковы́ка «тс.» | українська |
кавы́чки «лапки» (мн.) | українська |
кавыка «крюковий знак» | церковнослов’янська |
каву́ля «загнута палиця» | ? |
ковеня́ «кочерга» | ? |
кові́нька | ? |
куко(носъ) «горбоносий» | ? |
clāvis «ключ; засув; гачок» | ? |
коменя́ «коцюба, кочерга, палиця для мішання соломи, що горить у печі або грубі»
очевидно, результат контамінації слів [ковен́я] «тс.» і ко́мин «частина димаря над дахом; труба для виведення диму з печі» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ковен́я «тс.» | ? |
ко́мин «частина димаря над дахом; труба для виведення диму з печі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України