КНИЖЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

кни́жка «один із відділів шлунка жуйних тварин»

псл. *kъnigy (мн.) «тс.», результат перенесення назви kъnigy «книга (для читання)»;
перенесення мотивоване подібністю складок слизової оболонки частини шлунка до сторінок книжки (пор. н. Büchlein «книжка; частина шлунка жуйних тварин»);
про давність слова, крім поширеності у слов’ян, свідчить збереження у багатьох слов’янських мовах архаїчної множинної форми, втраченої словом в основному значенні;
р. кни́га, кни́жка, бр. кні́жка, І/сжгЛ, п. księgi, księga, ч. слц. kniha, вл. knihi, нл. knigły, болг. кни́га, схв. књȕге, слн. knjíga;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кни́ги
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кні́жка білоруська
кні́гі білоруська
кни́га болгарська
knihi верхньолужицька
knigły нижньолужицька
Büchlein німецька
księgi польська
księga польська
*kъnigy «тс.» (мн.) праслов’янська
kъnigy «книга (для читання)» праслов’янська
кни́га російська
кни́жка російська
књȕге сербохорватська
kniha словацька
knjíga словенська
kniha чеська


кни́га

псл. kъnigy (мн.);
не зовсім ясне;
можливо, судячи з р. книгоче́й (яке має бути тюркізмом, подібно до казначе́й), через посередництво дтюрк. *küinig, *küiniv (уйг. kuin) зводиться до кит. k’üen «сувій, згорток»;
джерело слова можна шукати і в ассір. kunukku «печать», kanīku «запечатане», вірм. knik «печать» (також з ассірійського джерела);
менш переконливі думки про слов’янське походження слова: пов’язання з р. [кнея́] «ліс», др. кнѣсъ «коник на даху» (Соболевский РФВ 70, 81) або виведення слова від kъn-, спорідненого з ч. kmen «стебло, стовбур», і суфікса ɞ-iga (Schuster-Šewc ZfSl 16, 47–51) як слова на позначення дерев’яних дощечок для письма;
р. болг. м. кни́га, бр. кні́га, др. кънигы, (рідше) к(ъ)нига, п. księga (‹*knięga, пор. каш. [knega, knəga]), ч. слц. kniha, вл. kniha, knižka, нл. knigły (мн.), схв. књȕга «книга, письмо», слн. knjíga «книга, список», стсл. кънигы;
Фонетичні та словотвірні варіанти

книга́р
книга́рня
книго́вник «бібліотекар» (заст.)
кни́жка
кни́жник «учений; палітурник Ж»
книжни́цтво «література, писемність» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kunukku «печать» ассірійська
kanīku «запечатане» ассірійська
кні́га білоруська
кни́га болгарська
kniha верхньолужицька
knižka верхньолужицька
knik «печать» (також з ассірійського джерела) вірменська
кнѣсъ «коник на даху» давньоруська
кънигы (рідше) давньоруська
*küinig давньотюркська
*küiniv (уйг. kuin) давньотюркська
knega кашубський
k'üen «сувій, згорток» китайська
кни́га македонська
knigły (мн.) нижньолужицька
księga (‹*knięga, пор. каш. [knega, knəga]) польська
*knięga польська
kъnigy (мн.) праслов’янська
книгоче́й (яке має бути тюркізмом, подібно до казначе́й) російська
кнея́ «ліс» російська
кни́га російська
књȕга «книга, письмо» сербохорватська
kniha словацька
knjíga «книга, список» словенська
кънигы старослов’янська
kmen «стебло, стовбур» чеська
kniha чеська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.