КЛІТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кліть «підіймальний пристрій; [клітка; комара Ж]»
псл. Klě tb «хата, комора, хижка»;
зіставляється з лит. kletis «комора», лтс. klẽts «тс.» або з гал. cдēta «загін», гот. hleiþra «намет» (ЭССЯ 10, 25–27);
вважається також запозиченням з пракельтської мови (пкельт. klēt-) (Мартынов Язык 38–42);
р. клеть «кліть», бр. клець, п. klec «тс.», klatka «клітка», ч. kletka, слц. klietka, вл. нл. klětka, болг. [клет] «тс.», м. клет «льох», схв. клȇт, klìjet «будка, курінь, комора, хижка», слн. klét «льох», стсл. клѣть «хат(к)а»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клеть
«комора; клітка»
кліти́на
клі́тка
кліткови́на
клітча́стий
клітча́тка
«клітковина»
покліть
«підземна частина колодязного зрубу; рама борони»
при́кліт
«прибудова; ґанок»
(при́кліть)] Нед
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
клець | білоруська |
клет «тс.» | болгарська |
klětka | верхньолужицька |
cēta «загін» | галльська |
hleiþra «намет» | готська |
klẽts «тс.» | латиська |
klė́tis «комора» | литовська |
клет «льох» | македонська |
klětka | нижньолужицька |
kleć «тс.»«клітка» | польська |
klatka «тс.»«клітка» | польська |
klēt- | пракельтська |
klětь «хата, комора, хижка» | праслов’янська |
клеть «кліть» | російська |
клȇт «будка, курінь, комора, хижка» | сербохорватська |
klietka | словацька |
klét «льох» | словенська |
клѣть «хат(к)а» | старослов’янська |
kletka | чеська |
скліта́ти «з’єднати, виконати; придбати, заощадити»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. klecić «абияк збивати; халтурити» пов’язане з kleć «халабуда, хижа; халтура», яке відповідає укр. кліть «підіймальний пристрій; [клітка, комора]»;
менш обґрунтоване зіставлення [клінти́ти] з [клісни́ти] (ЕСУМ II 462);
Фонетичні та словотвірні варіанти
клінти́ти
«майструвати, партачити»
склінти́ти
«тс. Нед; зробити як-небудь О»
склі́тити
«неякісно або наспіх зробити»
склі́тушити
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
klecić «абияк збивати; халтурити» | польська |
kleć «халабуда, хижа; халтура» | польська |
кліть «підіймальний пристрій; [клітка, комора]» | українська |
клінти́ти | українська |
клісни́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України