КЛОПОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
клоп «блощиця, Cimex lectularius E.» (ент.)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. клоп «блощиця», як і бр. клоп, болг. кло́пуш «тс.», схв. клȍп «кліщ», слн. klòp «тс.», походить від псл. klopъ, яке тлумачиться по-різному: як пов’язане з klepati «бити» (ЭССЯ 10, 72; Фасмер–Трубачев II 254), з болг. [кло́пам] «бити; шуміти; кишіти» (БЕР II 469), з р. [кле́пи́к, кля́пи́к] «короткий широкий ніж» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 133–134) або як споріднене з лат. culex «комар» (Соболевский Slavia 5, 447);
Фонетичні та словотвірні варіанти
клопі́вня
«місце з великою кількістю блощиць»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
клоп | білоруська |
кло́пуш «тс.» | болгарська |
кло́пам «бити; шуміти; кишіти» | болгарська |
culex «комар» | латинська |
klopъ | праслов’янська |
klepati «бити» | праслов’янська |
клоп «блощиця» | російська |
кле́пи́к «короткий широкий ніж» | російська |
кля́пи́к | російська |
клȍп «кліщ» | сербохорватська |
klòp «тс.» | словенська |
клопи́ти «винищувати»
пов’язання з дісл. hlemmr «пастка», дат. lem «дверцята; пастка», шв. lamm «тс.» (Machek ESJČ 259) непереконливе;
псл. klopiti з вокалізмом кореня о, пов’язане з klepati;
п. Ikłopić się] «сперечатися, сваритися; клопотатися», ч. klopiti «перевертати, відвертати, схиляти», слц. klopiť «нахиляти, нагинати», болг. [кло́пам] «стукаю; дзвеню», м. клопа «торохтить», схв. [клȍпити] «ударити; (ст.) складати, спаювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клопитися
«сваритися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кло́пам «стукаю; дзвеню» | болгарська |
hlemmr «пастка» | давньоісландська |
lem «дверцята; пастка» | датська |
клопа «торохтить» | македонська |
kłopić się «сперечатися, сваритися; клопотатися» | польська |
klopiti | праслов’янська |
klepati | праслов’янська |
клȍпити «ударити; (ст.) складати, спаювати» | сербохорватська |
klopiť «нахиляти, нагинати» | словацька |
klopiti «перевертати, відвертати, схиляти» | чеська |
lämm «тс.» | шведська |
клопівник «хрінниця смердюча, Lеріdіum ruderale Е.» (бот.)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. клопо́вник «тс.» є похідним від клоп «блощиця»;
назва рослини зумовлена її гострим неприємним запахом (пор. р. [воню́чка] «тс.»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
клопо́вник «тс.» | російська |
клоп «блощиця» | російська |
хло́пати «утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь; ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь»
припущення про запозичення слова з дісл. klappa «стукати, хлопати», снн. klappen (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485) і про спорідненість з англ. slap «ляпас», н. Schlappe «тс.» (Matzenauer LF 7, 220; Petersson AfSlPh 35, 379) малоймовірні;
споріднене з укр. клепа́ти, ч. klepati, klopаti «тс.» (Machek Slaviа 16, 210);
звуконаслідувальне утворення, що імітує шум від різкого удару;
р. хло́пать, бр. хло́паць, ч. [chlopat’] «плескати», chlopiti «зачиняти», слц. chlop(k)at’, вл. kłumpać, нл. chlumpaś, болг. хло́пам, м. клопа, схв. лу́пати «бити, стукати», слн. hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́хлопні
«личаки, підплетені коноплями»
хлоп
хло́павка
«дитяча іграшка»
хло́пити
«захоплювати (дух)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
slap «ляпас» | англійська |
хло́паць | білоруська |
хло́пам | болгарська |
kłumpać | верхньолужицька |
klappa «стукати, хлопати» | давньоісландська |
клопа | македонська |
chlumpaś | нижньолужицька |
Schlappe «тс.» | німецька |
хло́пать | російська |
лу́пати «бити, стукати» | сербохорватська |
klappen | середньонижньонімецька |
chlop(k)at' | словацька |
hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити» | словенська |
клепа́ти | українська |
klepati | чеська |
chlopat' «плескати»«зачиняти» | чеська |
chlopiti «плескати»«зачиняти» | чеська |
klopаti «тс.» | ? |
цикло́п «одноокий велетень (у давньогрецькій міфології); (зоол.) одноокий рак»
гр. Κύϰλως (› лат. Cyclōps) «міфічний дикий велетень з одним оком, (букв.) круглоокий» є складним словом, утвореним з основ іменників ϰύϰλος «коло» та ὤψ «погляд, (мн.) очі»;
через посередництво латинської мови запозичене з грецької;
р. болг. цикло́п, бр. цûкло́п, п. cyklop, ч. Сyklops, Kyklops, слц. Kyklop, м. киклоп, схв. Ци̏клоп, Ки̏клоп, слн. ciklop;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циклопі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цûкло́п | білоруська |
цикло́п | болгарська |
Κύϰλως «міфічний дикий велетень з одним оком, (букв.) круглоокий» (› лат. Cyclōps) | грецька |
киклоп | македонська |
cyklop | польська |
цикло́п | російська |
клоп | сербохорватська |
Kyklop | словацька |
ciklop | словенська |
Сyklops | чеська |
ϰύϰλος «коло» | ? |
ὤψ «погляд, (мн.) очі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України