КЛЕЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *kъlějь, *kъlьjь;

споріднене з гр. κόλλα (‹*κόλια) «клей», снн. helen «клеїти» (‹*haljan);

пов’язання з днн. klei, нвн. Klei (Uhlenbeck AfSlPh 15, 488), як і виведення з іє. *glēi- (Machek ESJČ 254), непереконливе;

р. бр. клей, п. klej, ч. klej, klij, ст. klíј, слц. glej, вл. нл. klij, болг. клей «живиця; клей», схв. клȕја «клей», слн. klêj;

пов’язання із сканд. kleima «пляма» (Miklosich EW 119), з п. *kleim «клейка рідина» (Фасмер II 246), з псл. kъlějь «клей» (Brückner 233) менш переконливі;

у поляків шляхетським гербом могло позначатися лісове володіння;

найвірогіднішою є думка (Mikkola Berühr. 101; Thörnqvist Studien über die altnordischen Lehnwörter im Russischen 1948, 179–185; Scandoslavica I 26; Gardiner ZfSlPh 28, 150–153), що слово як запозичення походить від снн. kleinôe (‹kleinôde) «коштовність; родовий герб»;

не зовсім ясне;

р. клеймо «клеймо, тавро», [клейно], бр. кляймо́, [кляйно́] «тс.», п. klejmа «знак бортника на дереві», [klejmo, klejno] «тс.», ч. klejmo «знак, прикмета», болг. клеймо́ «тавро; печатка»;

результат видозміни первісного клей (пор. подібне слц. glej «клей» поруч з [klej] «тс.»);

нова форма збереглася поряд із первісною клей завдяки закріпленню за нею вужчого специфічного значення;

запозичення з новолатинської мови;

слат. нлат. collodium «колодій» походить від гр. κολλώδης «клейкий, в’язкий», пов’язаного з κόλλα «клей», спорідненим з псл. *kъlějb/ *kъlьjь «тс.», укр. клей;

р. колло́дий, заст. колло́диум, бр. Кало́дый, п. kolodium, kolodion, ч. слц. kolodium, болг. коло́дий, коло́диум, схв. колодиj, колодијум, слн. kolódij «тс.»;

запозичено з французької або німецької мови;

фр. protoсоlе «протокол», нім. Protokóll «тс.» походять від слат. protoсоllum «аркуш, приклеєний на початку книги або сувої папірусу, де знаходився зміст юридичного документа (імена, дати тощо)», яке походить від гр. (пізн.) πρωτόκολλον «тс.», утвореного з основ слів πρω̃τος «перший; передній» та κολλάω «приклеюю», похідного від κόλλα «камедь; клей», пов’язаного з снн. helen «клеїти», псл. klějь (*klьjь), укр. клей;

р. болг. протоко́л, бр. пратако́л, п. protokół, ч. слц. вл. нл. protokоl, м. протокол, схв. про̏токол, слн. protokól;

зіставляється з лит. aukšlė˜ (aũkšlę) «уклій», лтс. aûsleja «тс.»;

дальші етимологічні зв’язки непевні;

вірогідно, і псл. uklěja (‹ *ouklē-), і балт. *aukšle були запозичені з якоїсь європейської мови;

уг. ökle і, можливо, нім. Ukelei зі слов’янських мов;

припускалася можливість зв’язку з клей (Младенов);

певної етимології не має;

псл. uklěja;

р. укле́йка «верховодка, Leucaspius delineatus Heck.», [укле́я] «тс.; Alburnoides bipunctatus L.», [укле́й, укле́ина, баклея, бакле́йка, кле́я] «верховодка», бр. [уклейка] «верховодка, Leucaspius delineatus Heck.», [укле́я́] «верховодка», [вукляя́, оклейка, оклея, клі́я, оклі́я, уклія] «тс.», [уклія́] (зб.) «Leucaspius delineatus Heck.», [клея́] «тс.», п. uklej «верховодка, Leucaspius bipunctatus Heck.», [ukleja, uklejka, oklej] «тс.», [ukleek] «верховодка», [okleja, oklejka, oklejek, oklja, kleja] «тс.», [uklija] «Leucaspius delineatus Heck.», uklej stebnowany «Alburnoides bipunctatus L.», [uklej czarny, ukleja bełkowa, ukleja czarna] «тс.», [uklej drobnołuski, uklej duży] «Chalcalburnus chalcoides Güld.», ч. ouklej «верховодка», ouklejka «тс.; Alburnoides bipunctatus L.», [úklej, úklajka, oklajka] «верховодка», [oukleje] «Alburnoides bipunctatus L.», [ouklej bradatá, ouklej jezerní] «Chalcalburnus chalcoides Güld.», слц. [ukleja] «верховодка», [uklia] «тс.», [oklajka] «Alburnoides bipunctatus L.», вл. wuklija «верховодка», [wuklica] «тс.», нл. huklej, hukleja, wuklica «тс.», болг. окле́й «верховодка», [укли́я, укле́йка] «тс.», [уклей] «Chalcalburnus chalcoides Güld.», схв. у́клиjа «верховодка», укева, [ukleja, uklica, uklja, ukljiva, oklijva, klea, kleać, kleha, kleja] «тс.», слн. [kleja, klejca] «тс.»;