КЛАДЕШ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кла́сти
іє. *kla- є поширенням (за Vail· lant Gr. comp. I 170) іє. *kel-, збереженого у лит. kélti «підносити»;
споріднене з лит. klóti «слати, розстилати», лтс. klât «покривати; тяти, рубати», гот. (af)hlaþan «накладати», двн. hladen, нвн. laden «тс.»;
псл. klasti (‹*kladti) «класти»;
р. класть, бр. Кла́сці, др. класти, п. вл. нл. kłaść, ч. klásti, слц. klásť, полаб. klodĕ «кладе», болг. клада́ «укладаю, складаю», м. кладе «покладе, поставить», схв. клȁсти, слн. klásti, стсл. КЛАСТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́клад
виклада́ти
виклада́ч
ви́кладка
викла́дний
«зрозумілий»
ви́кладчастий
«відігнутий; відкладний»
(про комір)
відкла́д
ві́дклад
відкладни́й
«виложистий»
(про комір)
вклад
вкла́дистий
вкла́дка
вкладни́й
вкла́дник
всклад
«від середини лану до меж»
(про оранку)
докла́д
до́кладка
«насмішка»
закла́д
за́клад
закла́дини
«урочисте закладання фундаменту нової будівлі»
закла́дка
за́кладка
закладни́й
закла́дчанин
«гість на закладинах»
закла́дчини
закла́дщини
«тс.»
клад
кла́двищеі
«кладовище»
клади́на
«все, що кладеться з певною метою: балка, камінь тощо»
кладі́жка
«кладіння, укладання»
кладі́й
кладільник
кла́дка
кладня́
«копиця хліба з 15--10 снопів»
кла́добище
кладо́ва
кла́до́висько
кладови́ти
«класти»
кладови́тися
«лягати спати»
кла́довище
кладо́вка
кладь
кла́жа
кла́стися
«лягати»
навзакла́д
«об заклад»
наклад
«видання, тираж»
на́́клад
«збиток»
наклада́льний
наклада́льник
накла́дка
накладни́й
накла́дники
«кусочки шкіри, пришиті до оброті, щоб кінь не бачив, що робиться збоку»
накла́дно
«збитково; важко»
накла́жа
«вантаж»
напри́клад
наскла́д
«всклад»
невідкла́дний
недо́клад
обкла́д
«дифтерит»
обкла́да
«обкладинка; обшивка»
обкла́динка
обкла́дка
о́бкладки
«дифтерит»
окла́д
окла́дина
«верхня балка на дерев’яній стіні будівлі; обкладинка»
окла́дка
«тс.»
окла́дкуватий
«кремезний»
окла́дний
пере́клад
переклада́ч
перекла́дина
перекладни́й
підкла́д
підклада́ч
«колода, що підкладається під човен при його витяганні»
підкла́дка
підкладни́й
по́клад
поклада́тися
по́кладень
«покладок»
по́клади
покла́дливий
покла́дний
«запасливий, дбайливий»
по́кладок
покла́жа
по́склад
«вузька смужка ріллі на краю»
прикла́д
при́клад
прикладни́й
прйкладно
«до ладу; личить»
прокла́дка
ро́зклад
розклада́тися
розкла́дистий
«розлогий»
розкла́дка
розкладни́й
розкла́дник
розкла́дницький
склад
склада́льний
склада́льник
склада́ний
складни́й
споклада́т
«каструвати (жеребця)»
укла́д
уклада́льний
уклада́льник
уклада́ч
укла́дка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кла́сці | білоруська |
| клада́ «укладаю, складаю» | болгарська |
| kłaść | верхньолужицька |
| (af)hlaþan | готська |
| hladen | давньоверхньонімецька |
| класти | давньоруська |
| *kla- (за Vail· lant Gr. comp. I 170) | індоєвропейська |
| *kel- | індоєвропейська |
| klât «покривати; тяти, рубати» | латиська |
| kélti «підносити» | литовська |
| klóti «слати, розстилати» | литовська |
| кладе «покладе, поставить» | македонська |
| kłaść | нижньолужицька |
| laden «тс.» | нововерхньонімецька |
| klodĕ «кладе» | полабська |
| kłaść | польська |
| klasti «класти» (‹*kladti) | праслов’янська |
| *kladti | праслов’янська |
| класть | російська |
| клȁсти | сербохорватська |
| klásť | словацька |
| klásti | словенська |
| класти | старослов’янська |
| klásti | чеська |
бала́ст
через російське посередництво запозичено з голландської або нижньонімецької мови;
гол. bállast виводиться від дат. або шв. barlast (букв. «пустий вантаж»), утвореного з основ прикметника bar «позбавлений, порожній, голий», спорідненого з двн. днн. bar «голий», псл. bosъ, укр. бо́сий, та іменника last «вантаж» (пор. нвн. Last «тс.»), похідного від laden «вантажити», спорідненого з дісл. hlaða, гот. Hlаþаn «тс.», лит. klóti «стелити», псл. klasti, укр. кла́сти;
р. балла́ст, бр. болг. бала́ст, п. ч. слц. вл. balast, м. баласт, схв. бàласт, слн. balást;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баластува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бала́ст | білоруська |
| бала́ст | болгарська |
| balast | верхньолужицька |
| bállast | голландська |
| Hlаþаn «тс.» | готська |
| bar «голий» | давньоверхньонімецька |
| hlaða | давньоісландська |
| bar «голий» | давньонижньонімецька |
| або | датська |
| klóti «стелити» | литовська |
| баласт | македонська |
| balast | польська |
| bosъ | праслов’янська |
| klasti | праслов’янська |
| балла́ст | російська |
| бàласт | сербохорватська |
| balast | словацька |
| balást | словенська |
| бо́сий | українська |
| кла́сти | українська |
| balast | чеська |
| barlast (букв. «пустий вантаж») | шведська |
| bar «позбавлений, порожній, голий» | ? |
| last «вантаж» (пор. нвн. Last «тс.») | ? |
| laden «вантажити» | ? |
обікла́жа «огорожа»
пов’язане з обікла́сти «обставити кругом», похідним від кла́сти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| обікла́сти «обставити кругом» | ? |
| кла́сти | ? |
окла́дник «глуха кропива крапчаста, Lamium maculatum L. Mak; буркун, Melilotus officinalis L.; Melilotus coeruleus Desr. Mak; вероніка лікарська, Veronica officinalis L. Mak; чина лісова, Lathyrus silvestris L. Mak» (бот.)
очевидно, пов’язане з [окла́д] «компрес», похідним від кла́сти;
назва може пояснюватися лікувальними властивостями рослин, які використовуються в народній медицині у вигляді напарів, настойок переважно від шкірних хвороб;
п. [okładzin] (назва рослини);
Фонетичні та словотвірні варіанти
клад
«вероніка, Veronica officinalis L.; Veronica chamaedrys L. Mak»
укла́дник
«чина лісова; вероніка зубчаста, Veronica dentata Schm. Ж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| okładzin (назва рослини) | польська |
| окла́д «компрес» | ? |
| кла́сти | ? |
ладува́ти «вантажити; заряджати»
запозичене з середньоверхньонімецької мови, можливо, через посередництво польської;
свн. нвн. laden «вантажити; заряджати» споріднене з дісл. hlađа «комора, сарай», двн. hladan «вантажити», лит. klóti і «слати; (тех.) укладати». псл. klastі, укр. кла́сти;
п. ładować «вантажити; набивати; заряджати», ч. ládovat «набивати; заряджати», слц. ládovať «заряджати; вантажити», болг. ладу́нка «патронташ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ладівни́к
«пакувальник Ж; вантажник О»
ладівни́ця
«патронташ»
ладу́н
«в’юк (?); вантажник Ж»
ладу́нка
«тс.; [сумка Пі]»
ладу́нок
«вантаж»
лядова́ти
«тс.»
ляду́нка
«сумка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ладу́нка «патронташ» | болгарська |
| hladan «вантажити» | давньоверхньонімецька |
| hlađа «комора, сарай» | давньоісландська |
| klóti «слати; (тех.) | литовська |
| laden «вантажити; заряджати» | нововерхньонімецька |
| ładować «вантажити; набивати; заряджати» | польська |
| klastі | праслов’янська |
| laden «вантажити; заряджати» | середньоверхньнімецька |
| ládovať «заряджати; вантажити» | словацька |
| кла́сти | українська |
| ládovat «набивати; заряджати» | чеська |
кладни́к «трава, що вживається при болях живота»
очевидно, пов’язане з кла́сти;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кла́сти | українська |
клу́ня «стодола»
зіставлення (Bern. І 522) з п. [kłomia] «кімля» безпідставне;
лит. klúonas «тік, стодола, клуня», лтс. kluõns «тік» пов’язані з лит. klóti «слати», лтс. klat «простилати», спорідненими з псл. klásti, укр. класти;
запозичення з балтійських мов;
р. бр. клу́ня, п. kłunia (із східнослов’янських мов);
Фонетичні та словотвірні варіанти
клу́нище
«місце, де стоїть клуня»
клю́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клу́ня | білоруська |
| kluõns «тік» | латиська |
| klât «простилати» | латиська |
| klúonas «тік, стодола, клуня» | литовська |
| klóti «слати» | литовська |
| kłomia «кімля» | польська |
| kłunia (із східнослов’янських мов) | польська |
| klásti | праслов’янська |
| клу́ня | російська |
| класти | українська |
укла́ндати «убити Г; розірвати (зубами) Нед»
афективне утворення від кла́сти (кладу́);
назалізація могла бути спричинена впливом п. układnąć się «улягтися (спати)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
укла́ндатися
«улягтися спати»
(знев.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| układnąć się «улягтися (спати)» | польська |
| кла́сти (кладу́) | українська |
укла́ндати «умовити»
не зовсім ясне;
можливо, префіксальне афективне утворення, яке виникло в результаті контамінації дієслів кла́сти (кладу́) і кла́нятися або в результаті розвитку семантики [укла́ндати1];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вкла́ндать
вкла́ндувать
вкла́ндювать
«тс.»
укла́ндать
«упросити, вговорити, заспокоїти обіцянками»
укла́ндувать
укла́ндювать
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кла́сти (кладу́) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України