КВОЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

кво́лий «неміцний, тендітний; млявий; слабий; повільний; невправний»

зіставлення р. [кво́лый] з хи́лый з реконструкцією давнішого *хволый (Преобр. І 304) необґрунтоване;
виведення від гіпотетичного псл. *kъv-, повʼязуваного з kyv-ati «кивати» (Ильинский РФВ 1917/3–4, 204–206) сумнівне;
безпосереднє виведення р. [кво́лый, квёлый] від р. [квели́ть] «дражнити; доводити до сліз» (Фасмер II 218–219), очевидно, неточне;
у похідних утвореннях відчувається семантичне зближення з квили́ти «скиглити, плакати»;
очевидно, результат видозміни давнішого значення «повільний», повʼязаного з прислівником [кво́ли] «повільно»;
р. [кво́лый] «кволий, вʼялий, плаксивий, хворобливий», [квёлый] «тс.; лінивий; блідий», бр. кво́лы «кволий», кво́ліцца «почувати себе хворим; стогнати; [скаржитися на хворобу]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

квіль «кволість»
кво́литися «нездужати; скаржитися»
кволі́ти «ставати кволим; нездужати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кво́лы «кволий» білоруська
кво́ліцца «почувати себе хворим; стогнати; [скаржитися на хворобу]» білоруська
*kъv- праслов’янська
kyv-ati «кивати» праслов’янська
кво́лый російська
*хволый російська
хи́лый російська
кво́лый російська
квёлый російська
кво́лый «кволий, вʼялий, плаксивий, хворобливий» російська
квёлый «тс.; лінивий; блідий» російська
квили́ти «скиглити, плакати» українська
кво́ли «повільно» українська
квели́ть «дражнити; доводити до сліз» ?

напокво́л «на глум»

результат злиття прийменника на з незасвідченим іменником *поквол «знущання», пов’язаного з прикметником кво́лий «слабий» (первісно «змучений») і дієсловами квили́ти «скиг-лити», цвіли́ти «бити, батожити» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на з незасвідченим іменником *поквол «знущання» ?
кво́лий «слабий» (первісно «змучений») ?
квили́ти «скиг-лити» ?
цвіли́ти «бити, батожити» ?

покво́лом «неквапливо, спроквола»

пов’язане з кво́лий (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

похво́лому «повільно»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кво́лий ?

кива́ти «похитувати (здебільшого головою); [чіпати; красти]»

псл. kyvati, ітератив від kyti, *kъvati (як byvati «бувати» від byti «бути»), який після занепаду слабко засвідчених основних форм узяв на себе їх функції;
споріднене з лат. ceveo «рухаю, кручу задом; піддобрююсь (як собака, що виляє хвостом)», а також, мабуть, з ос. ǵīwyn «нидіти», що зводяться до іє. *kaiv- «хитатися, гойдатися»;
сумнівні повʼязання з лит. kuteti «оживати» (Младенов 237; БЕР II 353) і укр. кво́лий (Ильинский РФВ 78, 206);
р. кива́ть, бр. ківа́ць, п. вл. kiwać, ч. kývati, слц. kývať, нл. kiwaś, болг. ки́вам, слн. ст. kívati, стсл. покывати «покивати», кваахѫ «кивали», цсл. кыти «кивати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кив
ки́ва «той, хто любить кивати»
кива́йло «ціп»
киване́ць (у словосполученні іване́ць-к. «рід ляльки, що сама встає, коли її ложать»)
кива́ч «липень (місяць, коли коні кивають головою, відганяючи мух)»
ки́вень «тс.»
ки́ви «рухи головою» (мн.)
киво́к
киву́н «той, хто любить кивати»
киву́ха
некива́льний «недоторканний»
покива́н (у словосполученні іва́н-п. «тс.»)
покива́ха «велика ложка-копистка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ківа́ць білоруська
ки́вам болгарська
kiwać верхньолужицька
*kaiv- «хитатися, гойдатися» індоєвропейська
cēveo «рухаю, кручу задом; піддобрююсь (як собака, що виляє хвостом)» латинська
kutėˊti «оживати» литовська
kiwaś нижньолужицька
kiwać польська
kyvati праслов’янська
*kъvati (як byvati «бувати» від byti «бути») праслов’янська
kyti праслов’янська
byvati праслов’янська
byti праслов’янська
кива́ть російська
kývať словацька
kívati словенська
покывати «покивати» старослов’янська
кваахѫ «кивали» старослов’янська
кво́лий українська
кыти «кивати» церковнослов’янська
kývati чеська
ǵīwyn «нидіти» ?

хво́лий «хворий»

очевидно, фонетичний варіант слова кво́лий (до заміни кx пор. ко́взатися і хо́взатися);
спроба виводити р. [кво́лый] з хи́лый і реконструювати давніше *хволый (Преобр. I 304) не є достатньо обґрунтованою;
р. [кво́лый] «cлабий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кво́лый російська
хи́лый російська
*хволый російська
кво́лый «cлабий» російська
кво́лий (до заміни кx пор. ко́взатися і хо́взатися) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.