КВАРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ква́рити «чіпати і псувати»

псл. кѵаrъ «шкода, пошкодження», kváriti, повʼязане чергуванням голосних із *skvьr̥na «скверна»;
дальше зіставлення з гр. κήρ «зла смерть, важка хвороба; нещастя, лихо», κεραΐζω «руйную, знищую, спустошую» (Machek ESJČ 311; Matzenauer LF 9, 44) викликає сумнів;
слц. kváriť «псувати», kvárať, болг. ква́ря «тс.», квар «пошкодження; хвороба», схв ква́рити, квȃр, слн. kváriti, kvár;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ква́рний
ква́рник «хто все чіпає (кіт, дитина)»
кварува́ти «хворіти, слабувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ква́ря «тс.» болгарська
квар «пошкодження; хвороба» болгарська
κήρ «зла смерть, важка хвороба; нещастя, лихо» грецька
κεραΐζω «руйную, знищую, спустошую» грецька
кѵаrъ «шкода, пошкодження» праслов’янська
kváriti праслов’янська
*skv<SUP>ь</SUP>r̥na «скверна» праслов’янська
ква́рити сербохорватська
квȃр сербохорватська
kváriť «псувати» словацька
kvárať «псувати» словацька
kváriti словенська
kvár словенська

скве́рна

запозичено в давньоруську мову зі старослов’янської;
стсл. сквръна, як і болг. [скърнав] «бридливий», схв. сквр̏на, слн. skrúniti «сквернити», ч. слц. skvrna «пляма, вада», походить від псл. *skvьr̥na «скверна», *skvьr̥nъ «огидний», яке загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язувалося з skvarъ «спека» (Brückner 498; Holub–Kop. 371–372; Skok III 276);
зіставлялося з др. скарѣдъ (укр. шка́редний) «огидний» (Meillet Études 445), з лат. squarrōsus «покритий паршею, струпами, гидкий, нечистий» (Преобр. II 296; Walde–Hofm. II 583), з схв. ква́рити «псувати» (Machek Recherches 37–38);
р. скве́рна, бр. [скве́рня] «нечистоти, бруд», др. сквьрна «мерзота, нечисть», болг. скве́ренр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

прескве́рний
скве́ри́ти «поганити»
скве́рний «порочний, поганий»
скверни́стий «заплямований»
скверни́тель
скверно́та
сквернь «скверна, гидота, нечистота, падаль»
скверу́ха «нехлюя»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скве́рня «нечистоти, бруд» білоруська
скърнав «бридливий» болгарська
скве́ренр.) болгарська
скарѣдъ «огидний» (укр. шка́редний)(Meillet Études 445) давньоруська
сквьрна «мерзота, нечисть» давньоруська
squarrōsus «покритий паршею, струпами, гидкий, нечистий» латинська
*skv «скверна» праслов’янська
скве́рна російська
сквр̏на сербохорватська
ква́рити «псувати» сербохорватська
skvrna «пляма, вада» словацька
skrúniti «сквернити» словенська
сквръна старослов’янська
skvrna «пляма, вада» чеська
*skv «огидний» ?
skvarъ «спека» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.