КАШНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

кашне́

запозичення з французької мови;
фр. cache-nez «кашне» (букв. «ховай ніс») складається з основи дієслова cacher «ховати», що походить від нар.-лат. *coacticare «топтати; стискати», повʼязаного з лат. coactāre «примушувати», cogere (‹*co-agere) «зганяти», утвореними з префікса co(m)- «з-» і основи дієслова ago, agere «приводити в рух, гнати», та іменника nez «ніс», що походить від лат. nāsuš «тс.», спорідненого з псл. nosъ, укр. ніс;
р. болг. кашне́, бр. кашнэ́, п. cache-nez;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кашнэ́ білоруська
кашне́ болгарська
coactāre «примушувати» латинська
com латинська
agere «приводити в рух, гнати» латинська
nez «ніс» латинська
nāsuš «тс.» латинська
*co-agere латинська
*coacticare «топтати; стискати» народнолатинська
cache-nez польська
nosъ праслов’янська
кашне́ російська
ніс українська
cache-nez «кашне» (букв. «ховай ніс») французька
cacher «ховати» ?


ка́ша

псл. kaša;
дальша етимологія висвітлюється по-різному;
здебільшого зіставляється з лит. kóšti «цідити», лтс. kãst «тс.» і реконструюється початкове значення «просіяне потовчене зерно» або «проціджена (густа) їжа» (Фасмер–Трубачев II 214; Sławski II 94–95; Machek ESJČ 244; БЕР II 297–298; Skok II 59; Zubatý St. a čI. I 2, 100);
повʼязується також з дінд. kváthati «варить», псл. kvasъ «квас (Iljinskij AfSlPh 29, 164–166; Трубачев Slavia 29, 8); найбільш імовірним є походження з давнішого псл. *kōs-ja «побите, потовчене (зерно)», спорідненого з р. [коса́ть] «бити», укр. коса́, чеса́ти, псл. česati;
р. бр. болг. м. ка́ша, п. kasza, ч. kaše, слц. kaša, схв. кȁша, кàша, слн. káša, стсл. кошица;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́шка «ракова або рибʼяча ікра; нутрощі комах»
кашкува́тий
ка́шний «ікристий»
ка́шник «горщик, у якому варять кашу»
кашня́ «тс.»
кашува́тий
нака́шничок «невеликий рогач, яким виймають кашник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́ша білоруська
ка́ша болгарська
kváthati «варить» давньоіндійська
kãst «тс.» латиська
kóšti «цідити» литовська
ка́ша македонська
kasza польська
kaša праслов’янська
kvasъ «квас (Iljinskij AfSlPh 29, 164--166; Трубачев Slavia 29, 8); найбільш імовірним є походження з давнішого псл. *kōs-ja «побите, потовчене (зерно)» праслов’янська
česati праслов’янська
*kōs-ja праслов’янська
коса́ть «бити» російська
ка́ша російська
кȁша сербохорватська
кàша сербохорватська
kaša словацька
káša словенська
кошица старослов’янська
коса́ українська
чеса́ти українська
kaše чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.