КАСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
касува́ти «анулювати»
запозичення з польської мови;
п. kasować «анулювати», як і р. касси́ровать, ч. [kasírovati], слц. kasírovatʼ, болг. каси́рам, схв. каси́рати, слн. kasírati, походить від пізньолат. casso «касую, анулюю», повʼязаного з лат. cassus «порожній; даремний; недійсний», careo (‹*caseo) «я позбавлений, не маю», спорідненим з лат. castro «підрізую», дінд. śásati «ріже», псл. kosa, česati, укр. коса́, чеса́ти;
р. ст. скассова́ть, бр. касава́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
накасі́рувать
«надбати, настаратися»
розкасирува́ти
«тс.»
розкасува́ти
«розформувати; витратити, ліквідувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| касава́ць | білоруська |
| каси́рам | болгарська |
| śásati «ріже» | давньоіндійська |
| cassus «порожній; даремний; недійсний» | латинська |
| castro «підрізую» | латинська |
| careo | латинська |
| *caseo | латинська |
| casso «касую, анулюю» | пізньолатинська |
| kasować «анулювати» | польська |
| kosa | праслов’янська |
| česati | праслов’янська |
| касси́ровать | російська |
| скассова́ть (ст.) | російська |
| каси́рати | сербохорватська |
| kasírovatʼ | словацька |
| kasírati | словенська |
| коса́ | українська |
| чеса́ти | українська |
| kasírovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України