КАРЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́рлик «людина незвичайно малого росту»

через польське посередництво запозичено з німецької мови;
двн. [karal] «малюк», свн. [karl] «тс.», як і нвн. Kerl «парубок», було семантичним варіантом до karl «чоловік»;
р. ка́рла, ка́рлик, бр. ка́рлік, п. karlę, karzel, karlik, ч. karlík;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́рликовий «низькорослий» (про рослину)
карликува́тий
ка́рлиця
ка́рло
карлува́тий «приземкуватий»
карлю́жа
карлю́к
карля́ «тс.»
ка́рлячий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́рлік білоруська
karal «малюк» давньоверхньонімецька
Kerl «парубок» нововерхньонімецька
karl «чоловік» польська
karlę польська
karzel польська
karlik польська
ка́рла російська
ка́рлик російська
karl «тс.» середньоверхньнімецька
karlík чеська

Карл

запозичення з німецької мови;
нвн. Karl походить від свн. karl «чоловік», двн. karal «тс.», спорідненого з нвн. Kerl «хлопець, чоловʼяга», дісл. karl «старий чоловік, чоловік; хлоп, слуга», гр. γέρων «старик», γηραλέος «старий», дінд. járati «старіє; минає», перс. zer «старик», вірм. cer «тс.»;
р. бр. болг. Карл, п. слц. Karol, ч. Karel, вл. Karl, нл. Karlo, схв. Kȃrlo, слн. Karel;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Карловичъ (1498)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Карл білоруська
Карл болгарська
Karl верхньолужицька
cer «тс.» вірменська
γέρων «старик» грецька
γηραλέος «старий» грецька
karal «тс.» давньоверхньонімецька
járati «старіє; минає» давньоіндійська
karl «старий чоловік, чоловік; хлоп, слуга» давньоісландська
Karlo нижньолужицька
Karl нововерхньонімецька
Kerl «хлопець, чоловʼяга» нововерхньонімецька
zer «старик» перська
Karol польська
Карл російська
Kȃrlo сербохорватська
karl «чоловік» середньоверхньнімецька
Karol словацька
Karel словенська
Karel чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.