КАРК — ЕТИМОЛОГІЯ

карк «потилиця, шия»

запозичення з польської мови;
п. kark «потилиця» споріднене з ч. слц. krk «шия», вл. krk «горло», укр. [корко́ші] «потилиця, плечі»;
р. [карк], бр. ка́рак;
Фонетичні та словотвірні варіанти

каркови́на «мʼясо з потилиці тварини»
ка́рок «тс.»
карчи́ло «тс.» (збільш.)
карчок (зменш.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́рак білоруська
krk «горло» верхньолужицька
kark «потилиця» польська
карк російська
krk «шия» словацька
корко́ші «потилиця, плечі» українська
krk «шия» чеська


карка́нити «перевантажувати»

афективне утворення, повʼязане (можливо, вторинно) з карк (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

накаркани́чити «багато взяти на плечі, на карк» (собі)] Ж
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карк (пор.). ?

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.