КАПЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення з польської мови;

п. [kapeć] «нижня частина чобота; старий подертий чобіт», kapcie (мн.) «примітивне взуття; старе зношене взуття; хатні туфлі; вид шкарпеток», [kapce] «вид валянків» походять, можливо, від уг. kapca «онуча; (ст.) повстяне взуття», яке виводять із слов. kopytьca (мн.), зменшеної форми від псл. kopyto «копито» (пор. схв. kòpica «шкарпетка; підбор на взутті», а також др. копытьце «вид взуття») або (менш імовірно) з тюрк. (чаг.) kapcak (qapsaq) «ганчірки для обгортання (ніг)»;

менш обґрунтовані інші пояснення: від рум. căpúţa «носок чобота» (Malinowski Rozprawy 17, 9), з п. [papcie] «капці» (Bern. І 484; Crânjală 304), з ч. kapě «носок чобота» (Brückner KZ 48, 173–174), з п. łapcie «лапті» під впливом п. kapka «носок взуття» (Otrębski ŻW 284), з псл. *kapьcь, похідного від кореня *kap«покривати» (Moszyński JP 39/1, 4–5);

р. [ка́пцы] «капці», слц. kapec (мн. kapce) «валянок», ч. [kapce] «вид валянків»;

р. [копе́ц] «тс.; межа, кінець» виникло на основі [копе́ц] «межовий знак; яма; невеликий насип», повʼязаного з дієсловом копа́ть, спорідненим з укр. копа́ти;

запозичення з російської мови;

бр. капе́ц «тс.»;

похідне утворення від дієслова ви́ступити в значенні «ненадовго вийти з приміщення»;

утворене за зразком слова ка́пці;

р. [вы́ступки], бр. [выступкі];

результат видозміни форми ка́пці «взуття без халяв, шкарбани; хатні туфлі», зближеної з [капца́н] «голяк, бідар» завдяки народній етимологізації слова як «взуття капцанів, бідних людей»;

формальній зміні слова могло сприяти також зближення з близьким за значенням словом шкарбани́;

бр. [капца́ны] «лахміття, обірваний одяг»;

очевидно, повʼязане з [ка́пці] «суконні шиті шкарпетки» (пор. семантично близьке лемківське [сніг іде онучами] «тс.»);