КАПЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́пець «взуття без халяв, шкарбан; хатня туфля; [вид суконних шитих шкарпеток П»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. [kapeć] «нижня частина чобота; старий подертий чобіт», kapcie (мн.) «примітивне взуття; старе зношене взуття; хатні туфлі; вид шкарпеток», [kapce] «вид валянків» походять, можливо, від уг. kapca «онуча; (ст.) повстяне взуття», яке виводять із слов. kopytьca (мн.), зменшеної форми від псл. kopyto «копито» (пор. схв. kòpica «шкарпетка; підбор на взутті», а також др. копытьце «вид взуття») або (менш імовірно) з тюрк. (чаг.) kapcak (qapsaq) «ганчірки для обгортання (ніг)»;
менш обґрунтовані інші пояснення: від рум. căpúţa «носок чобота» (Malinowski Rozprawy 17, 9), з п. [papcie] «капці» (Bern. І 484; Crânjală 304), з ч. kapě «носок чобота» (Brückner KZ 48, 173–174), з п. łapcie «лапті» під впливом п. kapka «носок взуття» (Otrębski ŻW 284), з псл. *kapьcь, похідного від кореня *kap«покривати» (Moszyński JP 39/1, 4–5);
р. [ка́пцы] «капці», слц. kapec (мн. kapce) «валянок», ч. [kapce] «вид валянків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́пиця «капець»
капцюва́ти «ходити в капцях»
капчири́ «вовняні панчохи, зимові штани у гуцулів»
капчу́р «тс.»
капчу́ри «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
копытьце давньоруська
kapeć «нижня частина чобота; старий подертий чобіт» польська
kapce «вид валянків» польська
kapcie польська
papcie «капці» польська
łapcie «лапті» польська
kapka «носок взуття» польська
kopytьca (мн.) праслов’янська
kopyto «копито» (пор. схв. kòpica «шкарпетка; підбор на взутті», а також др. копытьце «вид взуття»)(менш імовірно) праслов’янська
*kapьcь праслов’янська
*kap «покривати» праслов’янська
ка́пцы «капці» російська
căpúţa «носок чобота» румунська
kòpica сербохорватська
kapec «валянок» (мн. kapce) словацька
kapcak «ганчірки для обгортання (ніг)» (чаг.)(qapsaq) тюркські
qapsaq тюркські
kapca «онуча; (ст.) повстяне взуття» угорська
kapě «носок чобота» чеська
kapce «вид валянків» чеська

капе́ць «кінець, смерть»

р. [копе́ц] «тс.; межа, кінець» виникло на основі [копе́ц] «межовий знак; яма; невеликий насип», повʼязаного з дієсловом копа́ть, спорідненим з укр. копа́ти;
запозичення з російської мови;
бр. капе́ц «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

копе́ць «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
капе́ц «тс.» білоруська
копе́ц «тс.; межа, кінець» російська
копа́ти українська
копе́ц «межовий знак; яма; невеликий насип» ?
копа́ть ?

ви́ступці «туфлі; хатнє легке взуття»

похідне утворення від дієслова ви́ступити в значенні «ненадовго вийти з приміщення»;
утворене за зразком слова ка́пці;
р. [вы́ступки], бр. [выступкі];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
выступкі білоруська
вы́ступки російська
ви́ступити «ненадовго вийти з приміщення» ?
ка́пці ?

капцани́ «капці»

результат видозміни форми ка́пці «взуття без халяв, шкарбани; хатні туфлі», зближеної з [капца́н] «голяк, бідар» завдяки народній етимологізації слова як «взуття капцанів, бідних людей»;
формальній зміні слова могло сприяти також зближення з близьким за значенням словом шкарбани́;
бр. [капца́ны] «лахміття, обірваний одяг»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
капца́ны «лахміття, обірваний одяг» білоруська
ка́пці «взуття без халяв, шкарбани; хатні туфлі» ?
капца́н «голяк, бідар» ?
шкарбани́ ?

капцюва́ти «падати лапатими пластівцями» (про сніг)

очевидно, повʼязане з [ка́пці] «суконні шиті шкарпетки» (пор. семантично близьке лемківське [сніг іде онучами] «тс.»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́пці «суконні шиті шкарпетки» (пор. семантично близьке лемківське [сніг іде онучами] «тс.») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України