КАПЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ка́пець «взуття без халяв, шкарбан; хатня туфля; [вид суконних шитих шкарпеток П»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [kapeć] «нижня частина чобота; старий подертий чобіт», kapcie (мн.) «примітивне взуття; старе зношене взуття; хатні туфлі; вид шкарпеток», [kapce] «вид валянків» походять, можливо, від уг. kapca «онуча; (ст.) повстяне взуття», яке виводять із слов. kopytьca (мн.), зменшеної форми від псл. kopyto «копито» (пор. схв. kòpica «шкарпетка; підбор на взутті», а також др. копытьце «вид взуття») або (менш імовірно) з тюрк. (чаг.) kapcak (qapsaq) «ганчірки для обгортання (ніг)»;
менш обґрунтовані інші пояснення: від рум. căpúţa «носок чобота» (Malinowski Rozprawy 17, 9), з п. [papcie] «капці» (Bern. І 484; Crânjală 304), з ч. kapě «носок чобота» (Brückner KZ 48, 173–174), з п. łapcie «лапті» під впливом п. kapka «носок взуття» (Otrębski ŻW 284), з псл. *kapьcь, похідного від кореня *kap«покривати» (Moszyński JP 39/1, 4–5);
р. [ка́пцы] «капці», слц. kapec (мн. kapce) «валянок», ч. [kapce] «вид валянків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́пиця
«капець»
капцюва́ти
«ходити в капцях»
капчири́
«вовняні панчохи, зимові штани у гуцулів»
капчу́р
«тс.»
капчу́ри
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
копытьце | давньоруська |
kapeć «нижня частина чобота; старий подертий чобіт» | польська |
kapce «вид валянків» | польська |
kapcie | польська |
papcie «капці» | польська |
łapcie «лапті» | польська |
kapka «носок взуття» | польська |
kopytьca (мн.) | праслов’янська |
kopyto «копито» (пор. схв. kòpica «шкарпетка; підбор на взутті», а також др. копытьце «вид взуття»)(менш імовірно) | праслов’янська |
*kapьcь | праслов’янська |
*kap «покривати» | праслов’янська |
ка́пцы «капці» | російська |
căpúţa «носок чобота» | румунська |
kòpica | сербохорватська |
kapec «валянок» (мн. kapce) | словацька |
kapcak «ганчірки для обгортання (ніг)» (чаг.)(qapsaq) | тюркські |
qapsaq | тюркські |
kapca «онуча; (ст.) повстяне взуття» | угорська |
kapě «носок чобота» | чеська |
kapce «вид валянків» | чеська |
капе́ць «кінець, смерть»
р. [копе́ц] «тс.; межа, кінець» виникло на основі [копе́ц] «межовий знак; яма; невеликий насип», повʼязаного з дієсловом копа́ть, спорідненим з укр. копа́ти;
запозичення з російської мови;
бр. капе́ц «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
копе́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
капе́ц «тс.» | білоруська |
копе́ц «тс.; межа, кінець» | російська |
копа́ти | українська |
копе́ц «межовий знак; яма; невеликий насип» | ? |
копа́ть | ? |
ви́ступці «туфлі; хатнє легке взуття»
похідне утворення від дієслова ви́ступити в значенні «ненадовго вийти з приміщення»;
утворене за зразком слова ка́пці;
р. [вы́ступки], бр. [выступкі];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
выступкі | білоруська |
вы́ступки | російська |
ви́ступити «ненадовго вийти з приміщення» | ? |
ка́пці | ? |
капцани́ «капці»
результат видозміни форми ка́пці «взуття без халяв, шкарбани; хатні туфлі», зближеної з [капца́н] «голяк, бідар» завдяки народній етимологізації слова як «взуття капцанів, бідних людей»;
формальній зміні слова могло сприяти також зближення з близьким за значенням словом шкарбани́;
бр. [капца́ны] «лахміття, обірваний одяг»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
капца́ны «лахміття, обірваний одяг» | білоруська |
ка́пці «взуття без халяв, шкарбани; хатні туфлі» | ? |
капца́н «голяк, бідар» | ? |
шкарбани́ | ? |
капцюва́ти «падати лапатими пластівцями» (про сніг)
очевидно, повʼязане з [ка́пці] «суконні шиті шкарпетки» (пор. семантично близьке лемківське [сніг іде онучами] «тс.»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка́пці «суконні шиті шкарпетки» (пор. семантично близьке лемківське [сніг іде онучами] «тс.») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України