КАМІНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́мінь

псл. kamy, зн. в. kamenь, род. в. kamene;
споріднене з двн. днн. hamar «молот», дісл. hamarr «тс.; скеля» (іє. *k῀am-);
в інших індоєвропейських мовах відповідні слова виявляють корінь у звуковій формі *akm- (*ak῀m-): лит. akmuõ «камінь», лтс. akmens «тс.», дінд. áśmā, áśman- «камінь, скеля; небо», ав. asman- «тс.», гр. ἄκμω «ковадло; небо»;
цей корінь є похідним від іє. *аk῀-, *оk῀- «гострий»;
у такому разі значення «камінь» у кореня *аk῀m- є вторинним, воно розвинулось на основі давнішого значення «щось гостре» у звʼязку з використанням камʼяних знарядь;
р. бр. ка́мень, др. камы (камень), род. в. камене, п. kamień, ч. kámen, слц. kameň, вл. нл. kamjeń, полаб. komói̯ (*kamy), болг. м. ка́мен, схв. кȁмēн, слн. kámen, стсл. камы, род. в камене;
Фонетичні та словотвірні варіанти

закамені́лий
закамʼяні́лий
камене́ц «щебінь»
камени́на «камінь»
камени́стий
ка́мени́ця «камʼяна будівля; мурований будинок»
камені́ти
ка́менка «брукований шлях»
ка́менный
каменува́ти «бити камінням» (заст.)
каменю́ка
каменю́ччя
каменя́р
каменя́рня «родовище каменю, карʼєр, каменоломня»
каменя́рство
каменя́стий
каменя́ччя
ка́мінка «фаянс»
камі́нний
камі́ння
камі́нчастий
камі́ньщик «той з рибалок, який викидає у воду і виймає з води важкі привіски до невода»
каміньщикува́ти «бити камінь для продажу»
каміню́ка
каміню́ччя
каміня́ччя
камʼянец «кісточка вишень і інших ягід»
камʼяни́стий
камʼяни́ти
камʼяни́ця «камʼяна будівля; мурований будинок; [пастка для горобців з пʼяти цеглин]»
камʼяни́чин «мешканець міста, камʼяного будинку»
камʼяни́чний
камʼяни́ще «каменоломня»
камʼяні́ти
ка́мʼянка «брукований шлях; банна піч для пари; камʼяний посуд»
камʼянки «сорт твердих груш»
камʼянува́тий
камʼянщани́н «тс.»
обкаменува́ти «обкласти камінням»
окамені́лий
окамʼяні́лий
скамені́лий
скамені́ння
скамʼяні́лий
скамʼяні́ння
Етимологічні відповідники

Слово Мова
asman- «тс.» авестійська
ка́мень білоруська
ка́мен болгарська
kamjeń верхньолужицька
ἄκμω «ковадло; небо» грецька
hamar «молот» давньоверхньонімецька
áśmā давньоіндійська
áśman- «камінь, скеля; небо» давньоіндійська
hamarr «тс.; скеля» (іє. *k῀am-) давньоісландська
hamar «молот» давньонижньонімецька
камы (камень) давньоруська
камень давньоруська
*k῀am- індоєвропейська
*аk῀- індоєвропейська
*оk῀- «гострий» індоєвропейська
*аk῀m- індоєвропейська
akmens «тс.» латиська
akmuõ «камінь» литовська
ка́мен македонська
kamjeń нижньолужицька
komói̯ (*kamy) полабська
kamień польська
kamy праслов’янська
ка́мень російська
кȁмēн сербохорватська
kameň словацька
kámen словенська
камы старослов’янська
kámen чеська

гама́рня «металоплавильна майстерня»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. заст. hamernia «металообробний завод», hamer «тс.» походить від нім. Hámmerwerkstatt «кузня, ковальський цех», що складається з основ іменників Hámmer «молоток», спорідненого з псл. kamy, укр. ка́мінь, і Wérkstatt «майстерня»;
бр. [гама́рня];
Фонетичні та словотвірні варіанти

гамари́ти «плавити»
гама́рник
гамарова́ти «займатися котлярством»
гама́рство
гама́рь «молот; котляр; мідник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гама́рня білоруська
Hámmerwerkstatt «кузня, ковальський цех» німецька
hamernia «металообробний завод» польська
kamy праслов’янська
ка́мінь українська
hamernia «металообробний завод» ?
hamer «тс.» ?
Hámmer «молоток» ?
Wérkstatt «майстерня» ?

ге́мер «великий молот, яким розбивають камінь»

запозичення з німецької мови;
нвн. Hámmer «молот» споріднене з псл. kamy, укр. ка́мінь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ге́мир «велика сокира; дрючок, палиця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Hámmer «молот» нововерхньонімецька
kamy праслов’янська
ка́мінь українська

ломи́камінь «Saxifraga L.» (бот.)

складне утворення з основ ломи́ти і ка́мінь, що виникло як калька латинської наукової назви Saxifraga, утвореної з основ іменника saxum «скеля, камінь» і дієслова frangere «ламати»;
назва зумовлена, очевидно, лікарськими властивостями рослини, яка використовується для руйнування каменів у печінці і нирках (Machek Jm. rostl. 97);
назву пояснюють також тим, що деякі види родини Saxifraga poстуть на кам’яних породах і руйнують їх;
р. камнело́мка, бр. каменяло́мнік, п. łomikamień, łamikamień, ч. lomikámen, слц. lomikameň «тс.», слн. lomikamen «гадючник шестипелюcтковий, Filipendula hexapetala Gilib.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ломикамене́ві
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каменяло́мнік білоруська
saxum «скеля, камінь» латинська
frangere «ламати» латинська
Saxifraga латинська
łomikamień польська
łamikamień польська
камнело́мка російська
lomikameň «тс.» словацька
lomikamen «гадючник шестипелюcтковий, Filipendula hexapetala Gilib.» словенська
ломи́ти українська
ка́мінь українська
lomikámen чеська

скаменю́шник «домовик»

пов’язується з ка́мінь;
характер семантичного зв’язку неясний;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́мінь ?

кам'яниця «костяниця, Rubus saxatilis L.» (бот.)

похідні утворення від камінь (каміне́ць «кісточка у плоді рослини»);
назви зумовлені наявністю в ягоді костяниці порівняно великої кісточки;
р. [камени́к] «костяниця», [камени́ка] «тс.; морошка, Rubus chamaemorus L.; ожина, Rūbus L.», [камени́ца] «костяниця; морошка», [ка́менка] «костяниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́мени́ця «тс. Г; брусниця, Vaccinium vitis idaea L. ВеНЗн»
камінки́ «брусниця»
камінці́ «тс.»
камʼянка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
камени́к «костяниця» російська
камени́ка «тс.; морошка, Rubus chamaemorus L.; ожина, Rūbus L.» російська
камени́ца «костяниця; морошка» російська
ка́менка «костяниця» російська
камінь (каміне́ць «кісточка у плоді рослини») ?

кани́ця «дитяча гра з камінцями»

очевидно, результат спрощення не засвідченого в цьому значенні слова *кам(е)ниця, похідного від камінь (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*кам(е)ниця ?
камінь ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.