КАМОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
комо́ра «приміщення для продуктів харчування, хатніх речей; [крамниця, скарбниця Ж; митниця]»
давнє запозичення з грецької або латинської мови;
лат. camara (camera) «склепіння», слат. «кімната, приміщення; спальня; скарбниця» походить від гр. καμάρα «склепіння», очевидно, спорідненого з ав. kamarā «пояс», лат. camurus «викривлений, склепінчатий», дінд. kmárati «кривиться», гот. himins «небо», нвн. Himmel «тс.»;
р. заст. діал. ка́мо́ра «кімната», [ко́мо́ра́] «тс.; комора», бр. камо́ра «комора», р.-цсл. комора, п. ч. слц. komora «тс.; палата», вл. нл. komora «спальня; палата», схв. кòмора «палата; комора», слн. kómora «закрите приміщення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закомі́рок
«закамарок; відгороджене місце за коморою»
зако́мори
«закамарки»
комі́рка
«невелика комора; кімнатка; заглиблення, гніздо; ямка; вічко»
комі́рне
«плата за найману кімнату; наймана кімната»
(заст.)
комірни́й
«тс.»
комі́рний
«пов’язаний з коморою; квартирний»
комірни́к
«той, хто завідує коморою»
комі́рник
«квартирант»
комі́рницький
«квартирантський; митницький»
комі́рня
«проживання в найманій квартирі»
комі́рство
комірчи́на
«мала комірка»
комі́рщина
«тс.»
комо́pчий
комо́рець
«мучна міль, Asopia»
(ент.)
комо́ри́ти
«жити в найманій квартирі»
комо́рний Я
комо́рник
«адвокат; нотаріус»
коморни́цтво
«міська скарбниця»
коморува́ти
«тс.»
коморчина
комо́рячий
кумо́ра
«комора, комірчина»
підкомо́рій
«суддя, який займався межуванням володінь»
(іст.)
прикомі́рок
«прибудова коло хати або комори»
при́коморок
«тс.»
рок
«закамарок»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kamarā «пояс» | авестійська |
камо́ра «комора» | білоруська |
komora «спальня; палата» | верхньолужицька |
himins «небо» | готська |
καμάρα «склепіння» | грецька |
kmárati «кривиться» | давньоіндійська |
camara «склепіння» (camera) | латинська |
camurus «викривлений, склепінчатий» | латинська |
komora «спальня; палата» | нижньолужицька |
Himmel «тс.» | нововерхньонімецька |
komora «тс.; палата» | польська |
ка́мо́ра «кімната» | російська |
комора | русько-церковнослов’янська |
кòмора «палата; комора» | сербохорватська |
komora «тс.; палата» | словацька |
kómora «закрите приміщення» | словенська |
ко́мо́ра́ «тс.; комора» | українська |
komora «тс.; палата» | чеська |
ка́мо́ра «кімната» | ? |
ка́мо́ра «кімната» | ? |
закама́рок
запозичення з польської мови;
п. zakamarek «закамарок» утворене від лат. camara «склепіння; кімната», від якого походять також п. komora «комора», укр. комо́ра;
пор. п. [zakomorek] «закамарок», укр. закомо́рок, закомі́рок «тс.», [зако́мори] «закутки», [ка́мор] «комора»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
camara «склепіння; кімната» | латинська |
zakamarek «закамарок» | польська |
komora «комора» | польська |
zakomorek «закамарок» | польська |
комо́ра | українська |
закомо́рок | українська |
закомі́рок «тс.» | українська |
зако́мори «закутки» | українська |
ка́мор «комора» | українська |
ка́мера «приміщення, кімната»
запозичене з латинської мови, очевидно, через посередництво німецької;
нім. Kammer «кімната, коморка» походить від лат. camera «склепіння; кімната», що зводиться до гр. καμάρα «критий візок із склепінчастим верхом; кімната із склепінням», від якого походить і укр. комо́ра;
р. бр. болг. камера, п. kamera «кімната, комора; скриня», слн. kámra «кімнатка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
камера́льний
камери́стка
«кімнатна служниця при пані»
ка́мерний
ка́мор
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
камера | білоруська |
камера | болгарська |
καμάρα «критий візок із склепінчастим верхом; кімната із склепінням» | грецька |
camera «склепіння; кімната» | латинська |
Kammer «кімната, коморка» | німецька |
kamera «кімната, комора; скриня» | польська |
камера | російська |
kámra «кімнатка» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України