КАЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кали́ти «розжарювати; гартувати»
зіставлення з лтс. kàlst «засихати», kàlss «сухий, худий», дірл. calath, calad «твердий», лат. callum, callus «мозоль, загрубіла шкіра» (Bern. I 476; Machek ESJČ 236; Walde–Hofm. І 140; Pokorny 523–524), з р. [коле́ть] «деревʼяніти, костеніти» (Меіllet MSL 14, 373; Zupitza GG 107), з герм. *kōljan «студити» (Vaillant RÉS 19, 112), з гол. hal «мерзлий ґрунт» (Holthausen ZfSlPh 24, 268), з лат. calēre «бути гарячим» (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 149–150; Walde–Hofm. I 137) недостатньо обґрунтовані;
розвиток нової семантики пояснюється тим, що гартування гончарних виробів і надавання їм міцності досягалося закопуванням їх у глину;
псл. kaliti «гартувати (залізо), робити твердим», очевидно, похідне від kalъ «бруд, болото, глина» (укр. кал);
початкове значення «обвалювати в болоті, обмазувати»;
р. кали́ть «розжарювати; підсмажувати (горіхи), пекти (в печі)», бр. [каляніць] «гартувати, робити твердим», слц. kalitʼ «гартувати», болг. каля́, каля́вам «гартую», м. кали «гартує», схв. ка́лити «гартувати», слн. kalíti «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каляніць «гартувати, робити твердим» | білоруська |
каля́ | болгарська |
каля́вам «гартую» | болгарська |
*kōljan «студити» | германські |
hal «мерзлий ґрунт» | голландська |
calath | давньоірландська |
calad «твердий» | давньоірландська |
callum | латинська |
callus «мозоль, загрубіла шкіра» | латинська |
calēre «бути гарячим» | латинська |
kàlst «засихати» | латиська |
kàlss «сухий, худий» | латиська |
кали «гартує» | македонська |
kaliti «гартувати (залізо), робити твердим» | праслов’янська |
kalъ «бруд, болото, глина» (укр. кал) | праслов’янська |
кали́ть «розжарювати; підсмажувати (горіхи), пекти (в печі)» | російська |
ка́лити «гартувати» | сербохорватська |
kalitʼ «гартувати» | словацька |
kalíti «тс.» | словенська |
коле́ть «деревʼяніти, костеніти» | ? |
значення «обвалювати в болоті, обмазувати» | ? |
кал «екскременти; бруд»
малопереконливе припущення (Brückner 214) про звʼязок з лат. squalus «брудний»;
шукають пояснення також у звʼязку з назвами кольорів і плям (Фасмер II 163; Holub–Kop. 160; Fick BB 2, 197; Bezzenberger BB 16, 246; Pokorny 547–548; Trautmann 113–114) і зводять до іє. *kālos, наявного у лит. kalýbas (kalývas) «який має білу шию» (про собак), лат. cālidus «із світлою плямою на лобі» (про коней), cālīgō «темнота, туман», гр. κηλάς (κᾱλίς) «пляма, бруд», дінд. kālaḥ «синьо-чорний», kalaṅkam «пляма»;
зіставляється з гр. πηλός (παλός) «глина, болото, мул, багно» і зводиться до іє. *ku̯a-lo-s (Meillet Études 418; Bern. I 475–476; Преобр. І 287; Machek ESJČ 235–236), однак гр. πηλός може бути повʼязаним і з лат. palleo «блідну» (Walde–Hofm. II 239–240), що робить це припущення непевним;
загальноприйнятої етимології не має;
псл. кalъ;
р. бр. кал «екскременти», п. kał «тс.; (ст.) болото, трясовина; гуща», ч. слц. kal «рідке болото, бруд; осад, гуща», болг. кал «тс.», м. кал «бруд, сірка (у вусі)», схв. кȁо, кȃл «болото, мул, калюжа», слн. kál «тс.», kalja «бруд на тілі», стсл. калъ «болото, бруд»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зака́лець
ка́вни́й
калани́ця
«яма чи ящик для розведення вапна»
калениця
«посудина для розведення глини»
кали́ло
«бруд»
кали́нник
«заглибина під лавою або посудина, в якій зберігається біла глина»
кали́нниця
кали́ти
«білити (вапном, білою глиною)»
ка́лко
«тс.»
ка́лни́й
«тс.»
ка́льни́й
«брудний»
кальни́к
«тс.»
ка́льно
«брудно»
калю́ка
«сильний бруд»
каляни́ця
«дьоготь, що стікає з коліс»
каля́ти
«бруднити»
ро́зкаль
«бездоріжжя»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кал «екскременти» | білоруська |
кал «тс.» | болгарська |
κηλάς «пляма, бруд» (κᾱλίς) | грецька |
κᾱλίς | грецька |
πηλός «глина, болото, мул, багно» (παλός) | грецька |
kālaḥ «синьо-чорний» | давньоіндійська |
kalaṅkam «пляма» | давньоіндійська |
*kālos | індоєвропейська |
*k<SUP>u̯</SUP>a-lo-s | індоєвропейська |
squalus «брудний» | латинська |
cālidus «із світлою плямою на лобі» (про коней) | латинська |
cālīgō «темнота, туман» | латинська |
palleo «блідну» | латинська |
kalýbas «який має білу шию» (kalývas)(про собак) | литовська |
kalývas | литовська |
кал «бруд, сірка (у вусі)» | македонська |
kał «тс.; (ст.) болото, трясовина; гуща» | польська |
кalъ | праслов’янська |
кал «екскременти» | російська |
кȁо | сербохорватська |
кȃл «болото, мул, калюжа» | сербохорватська |
kal «рідке болото, бруд; осад, гуща» | словацька |
kál «тс.»«бруд на тілі» | словенська |
kalja «тс.»«бруд на тілі» | словенська |
калъ «болото, бруд» | старослов’янська |
kal «рідке болото, бруд; осад, гуща» | чеська |
кали́та «торба для грошей»
тат. каз. алт. калта «кишеня, шкіряний мішок, гаманець», тур. ст. kalita, halita, [kalta] «тс.» походять від ар. charīṭa «сумка, мішок»;
запозичення з тюркських мов;
р. калита́ «сумка, гаманець, кишеня», бр. каліта́ «мошна, сумка», др. калита «торбина», п. ст. [kaleta, kalita, kalota] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
калити́на
«тс.»
кали́тка
«торбинка для грошей чи тютюну»
кали́тник
«поштар на селі»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
калта «кишеня, шкіряний мішок, гаманець» | алтайська |
charīṭa «сумка, мішок» | арабська |
каліта́ «мошна, сумка» | білоруська |
калита «торбина» | давньоруська |
калта «кишеня, шкіряний мішок, гаманець» | казахська |
kaleta «тс.» (з укр.), (ст.) | польська |
kalita «тс.» (з укр.), (ст.) | польська |
kalota «тс.» (з укр.), (ст.) | польська |
калита́ «сумка, гаманець, кишеня» | російська |
калта «кишеня, шкіряний мішок, гаманець» | татарська |
kalita (ст.) | турецька |
halita | турецька |
kalta «тс.» | турецька |
калита́ «обмащений медом корж для ворожіння на день святого Андрія»
очевидно, повʼязане з кали́та́ «гаманець, торбинка, мішечок» з огляду на зовнішню схожість пиріжка і торбинки;
р. [калита́] «ватрушка», [кали́тка] «пиріг, пиріжок, корж», п. kaletka «вид їжі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кале́та
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kaletka «вид їжі» | польська |
калита́ «ватрушка» | російська |
кали́тка «пиріг, пиріжок, корж» | російська |
кали́та́ «гаманець, торбинка, мішечок» | ? |
кали́тник «грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris» (бот.)
пор. р. пастушья сумка, нвн. Hirtentasche «тс.»;
можливо, є калькою латинської наукової назви грициків (лат. bursa pastoris, букв. «торбина пастуха»);
назва зумовлена зовнішньою подібністю плодових коробочок грициків до торбинки;
похідне утворення від кали́та́ «торбинка, мішечок»;
п. ст. kaleta (pasterska), kaletki «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bursa pastoris | латинська |
Hirtentasche «тс.» | нововерхньонімецька |
kaleta «тс.» (pasterska), kaletki, (ст.) | польська |
kaletki «тс.» | польська |
пастушья сумка | російська |
кали́та́ «торбинка, мішечок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України