ЙОЛОП — ЕТИМОЛОГІЯ
йо́лоп «дурень, бовдур»
неясне;
можливо, запозичення із східних мов;
непереконливими є спроби пов’язання з укр. [о́глуп] «бовдур» (Bern. I 308) або з п. ст. jałat «блазень; нікчема, ледащо» (‹псл. *jalъ, *jalovъ) чи з укр. я́ловий, рос. ёлкий (Brückner KZ 45, 299);
р. [ело́n, ёлоп], бр. е́луп, ёлупень, [ёлупіць] «витріщати» (очі), п. jołop, [jełop] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
йолопе́ґа
йолопова́тий
йо́луп
йолупова́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| е́луп | білоруська |
| ёлупень | білоруська |
| ёлупіць «витріщати» (очі) | білоруська |
| jałat «блазень; нікчема, ледащо» (‹псл. *jalъ, *jalovъ) | польська |
| jołop | польська |
| jełop (з укр.) | польська |
| *jalъ | праслов’янська |
| *jalovъ | праслов’янська |
| ёлкий | російська |
| ело́п | російська |
| ёлоп | російська |
| о́глуп «бовдур» | українська |
| я́ловий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України