ЗЯБЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. zęba «тс.»;

очевидно, пов’язане із zębnǫti «зябнути» з огляду на те, що зяблик витримує холод краще, ніж інші перелітні птахи;

ця ж особливість, мабуть, відбита і в науковій назві fringilla (frigilla) від лат. frigus «холод»;

Буга (RR І 493) порівнює з лит. žibė, žibẽlė «Fringilla cannabina» i žibėˊti «блищати, світити», наводячи як аналогічну паралель нім. Fink «зяблик», Funke «іскра»;

вважається також (Mareš Slavia 36, 345) назвою звуконаслідувального походження;

р. зя́блик, бр. зя́блік, п. zięba, слц. zeba, вл. нл. zyba, схв. зȅба, слн. zéba;

очевидно, зменшувально-пестлива форма від [дзябок] «зяблик, Fringilla coelebs L.» (Шарлемань 19), що є одним з варіантів назви зяблик;

до переходу з › дз на початку слова пор. змій › [дзмій], [зе́ркало] › дзеркало, зяб › [дзяб] і под;