ЗНАЧЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

знак

псл. znakъ, пов’язане із znati, як bьrakъ «шлюб» (p. брак) з bьrati «брати»;
р. бр. болг. м. знак, др. знакъ, п. ч. слц. вл. нл. znak, схв. знȃк, слн. znák, стсл. знакъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

взнак
взнаки́
ви́знак «покажчик»
визна́ка «відзнака»
ви́значення визначни́й
ви́значити
відзна́ка
відзна́чити
завзнаки́ «на згадку»
зазнаки́ «свідомо»
за́значка
знакі́мець «знайомий»
знакі́мля «знайомство»
знакі́м'я «тс.»
знако́мий
знакоми́тель «знaйомий»
знако́мити
знако́мство
зна́чення
значи́льник
значи́ти
зна́чити
значі́ння
зна́чка «мітка»
зна́чкий «позначений»
значкі́вець
значкі́ст
значкови́й «той, хто несе який-небудь церковний знак»
значли́вий
значни́й
значо́к
значу́щий
навизна́чний «визначний»
назна́ка «інструкція, вказівка; чек, ордер»
назначи́ти
непризна́чний
обозна́к «позначка»
о́знак
озна́ка
означа́ти
озна́чувати
пізна́ка
пізнако́мість
пізначни́й
по-
позна́ка
позначи́тися
по́значка
позна́чче «слід, знак»
при́знак
призна́ка
призначати
призначе́нець
призна́чення
призначе́нство
при́значка «приміта»
ро́ззнак «знаюча людина»
роззнака «тс.»
узнаки́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
знак білоруська
знак болгарська
znak верхньолужицька
знакъ давньоруська
знак македонська
znak нижньолужицька
znak польська
znakъ праслов’янська
bьrakъ «шлюб» (p. брак) праслов’янська
bьrati «брати» праслов’янська
znati праслов’янська
брак російська
знак російська
знȃк сербохорватська
znak словацька
znák словенська
знакъ старослов’янська
znak чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.