ЗНАНА — ЕТИМОЛОГІЯ

зна́ти

псл. znati;
споріднене з лит. žinóti «знати», лтс. zinât «тс.», прус. ersinnat «узнати», двн. irknâan (‹*knējan) «узнавати», kannan «знати», нвн. kennen «знати», können «зуміти, могти», гот. kunnan «знати», лат. nōscō «знайомлюся, довідуюся», гр. γνωτός «пізнаний», γι-γνώσκο) «дізнаюся», алб. njoh «знаю, узнаю», ірл. gnath «відомий», тох. knān «знати», дінд. jānā́ti «знає», jñātáḥ «відомий, пізнаний»;
іє. *g’en- «знати», очевидно, пов’язане з *g’en- «народжувати»;
р. знать, бр. знаць, др. знати, п. znać, ч. znáti, слц. znat’, вл. znać, нл. znaś, полаб. znot, болг. знам, зна́я, м. знае, схв. знȁти, слн. znáti, стсл. знати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

визнава́ти
визна́вець
визна́ння
ви́знати «второпати, зрозуміти»
дізна́ти
дізна́тися
дозна́вця
дозна́лість
дозна́нє
дознатє́
дозна́ти
дозна́тися
зазна́ти
запізна́ти
зізна́ння
зізна́тися
знава́ти
знаве́цтво
знаве́ць
знай
зна́йко
знайо́мець
знайо́мий
знайо́мити
знайо́мство
зна́ний
зна́ник «знахар»
знання́
зна́тель
зна́тися
зна́тни́к
зна́тни́ця
зна́тність
знато́чний «значний, знаменитий»
знаття́
знать
знаха
знаю́ка «знавець»
зне́знавки
назна́ти
невпізна́нний
недозна́лість
недозна́мий
незна́в «невідомо»
незнає́мець
незна́й «незнання»
незна́йко
незнайо́мець
незнайо́мство
незна́мий «незнайомий, невідомий»
незна́нець
незна́ть «невідомо»
непізна́нний
неро́ззнака «незнайко»
передзна́ття́
пізнава́льний
пізна́ваний
пізнава́нний
пізна́ння
пізна́ти
познає́мник
призна́тися
призна́тний «видатний»
розпізнава́льний
розпізна́ти
упізна́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
njoh «знаю, узнаю» албанська
знаць білоруська
знам болгарська
зна́я болгарська
znać верхньолужицька
kunnan «знати» готська
γνωτός «пізнаний» грецька
γι-γνώσκο «дізнаюся» грецька
irknâan «узнавати» (‹*knējan) давньоверхньонімецька
kannan «знати» давньоверхньонімецька
*knējan давньоверхньонімецька
jānā́ti «знає» давньоіндійська
jñātáḥ «відомий, пізнаний» давньоіндійська
знати давньоруська
*g'en- «знати» індоєвропейська
*g'en- «народжувати» індоєвропейська
gnath «відомий» ірландська
nōscō «знайомлюся, довідуюся» латинська
zinât «тс.» латиська
žinóti «знати» литовська
знае македонська
znaś нижньолужицька
kennen «знати» нововерхньонімецька
können «зуміти, могти» нововерхньонімецька
znot полабська
znać польська
znati праслов’янська
ersinnat «узнати» прусська
знать російська
знȁти сербохорватська
znat' словацька
znáti словенська
знати старослов’янська
znáti чеська
knān «знати» ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.