ЗДІБ — ЕТИМОЛОГІЯ

здіб «зовнішній вигляд»

псл. *sъdoba, утворене з компонентів sъ- «добре, гаразд» і doba, до якого зводиться укр. доба́;
р. сдо́ба «приправа до тіста (молоко, масло, яйця); кондитерські вироби із здобного тіста», п. заст. zdoba «оздоба», zdobny «прикрашений, оздоблений», ч. слц. zdoba «прикраса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зді́бний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zdoba «оздоба»«прикрашений, оздоблений» (заст.) польська
zdobny «оздоба»«прикрашений, оздоблений» польська
*sъdoba праслов’янська
sъ- «добре, гаразд» праслов’янська
doba праслов’янська
сдо́ба «приправа до тіста (молоко, масло, яйця); кондитерські вироби із здобного тіста» російська
zdoba «оздоба»«прикрашений, оздоблений» словацька
доба́ українська
zdoba «оздоба»«прикрашений, оздоблений» чеська

доба́ «день і ніч, 24 години; час; вік; період; епоха»

у присудковому значенні «можна, слід» (частіше з запереченням: не подо́ба), [подобе́нство] «можна, слід» (у присудковому значенні), [подобе́нь] «красень», подоби́зна «зовнішність; схожість», [подо́бина, подо́бінь] «тс.» Нед, поді́бний «схожий; [гарний]», [подо́бний] «гарний», [подо́бати] «полюбити, облюбувати», подо́батися, подоба́ти, подо́битися «ставати схожим», [подо́бно] «зручно; потрібно», придо́ба (заст.) «вигода», придо́бний (заст.) «вигідний», [приподо́ба] «уподоба» Нед, [припо́добанє] Нед, сподо́бний «гарний», сподо́бати, сподоби́ти, сподоби́тися, [удо́бен] «придатний», [удобе́нний] «тс.», уподо́ба «смак», у присудковому значенні «можна, слід», уподоба́ння, уподо́бний «який подобається», уподі́бнити, уподо́бати;
псл. doba «щось стосовне, властиве»;
до семантики пор. год, годи́на, годи́тися, гі́дний і под;
споріднене з лит. dabà «натура, вдача», лтс. daba «тс.», dabât «благоволити», labdabls «гарний на вигляд», можливо, також і лит. dabar «тепер», далі з гот. gadaban «підходити, пасувати», gadofs «дібраний, стосовний»;
іє. *dhabh-;
менш імовірне припущення (Machek ESJČ 121–122; Holub–Lyer 137; Bezlaj ESSJ І 105) про різні шляхи виникнення doba «час» (з псл. *dova, де v › b; *dova пов’язується з гр. дор. δοαν «довго» ‹ ‹δoϜᾱv «тс.») і doba «вид, спосіб» (зіставляється з лит. dabà, a також з гр. δέμας «вид, форма»; припускається заміна m › b за часів балто-слов’янської єдності);
р. [до́ба́] «час; вік», бр. до́ба «подібність, схожість; [стан]», др. доба «користь», п. doba «час; період; епоха; 24 години», ст. dob′ «тс.», ч. слц. нл. doba «час; період», вл. doba, dobo «тс.», болг. до́ба «час», м. доба «тс.; вік (людини)», схв. дȍба «час; період; епоха; вік», доб «вік», слн. dôba «тс.», стсл. подоба «прикраса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

діб «час; вік» (жін. р.)
добові́ «гроші,що виплачуються за кожну добу перебування у відрядженні» (субст.)
здіб «зовнішність»
зді́бний «розумний, талановитий»
здо́ба «тс.»
надо́бний «привабливий, гарний»
невдо́б «неорна земля»
невдо́ба
невдо́б'є
невдо́бка «тс.»
неподо́ба «не слід»
неподо́бистий «незграбний»
неподо́бливий
неподо́бство
оздо́ба «прикраса»
оздо́блювати «прикрашати»
поді́б'є «подоба»
поді́бність «схожість»
подо́ба «тс.; зовнішність; [потреба]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
до́ба «подібність, схожість; [стан]» білоруська
до́ба «час» болгарська
doba «тс.» верхньолужицька
dobo «тс.» верхньолужицька
gadaban «підходити, пасувати» готська
доба «користь» давньоруська
*dhabh- індоєвропейська
daba «тс.» латиська
dabà «натура, вдача» литовська
dabar «тепер» литовська
доба «тс.; вік (людини)» македонська
doba «час; період» нижньолужицька
doba «час; період; епоха; 24 години» польська
doba «щось стосовне, властиве» праслов’янська
до́ба́ «час; вік» російська
дȍба «час; період; епоха; вік» сербохорватська
doba «час; період» словацька
dôba «тс.» словенська
подоба «прикраса» старослов’янська
доб «вік» українська
doba «час; період» чеська
год ?
годи́на ?
годи́тися ?
гі́дний ?
dabât «благоволити» ?
labdabls «гарний на вигляд» ?
gadofs «дібраний, стосовний» ?
doba «час» (з псл. *dova, де v › b; *dova пов’язується з гр. дор. δοαν «довго» ‹ ‹δoϜᾱv «тс.») ?
doba «вид, спосіб» (зіставляється з лит. dabà, a також з гр. δέμας «вид, форма»; припускається заміна m › b за часів балто-слов’янської єдності) ?
dob′ «тс.» ?

здо́ба

запозичення з російської мови;
р. сдо́ба етимологічно відповідає укр. здіб «зовнішність» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

здо́бний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сдо́ба російська
здіб «зовнішність» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.