ЗБІЖЖЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

збі́жжя

псл. *sъbožьje «щастя, багатство, маєток, скот, збіжжя»;
очевидно, споріднене з дінд. subhágaḥ «щасливий», ав. һиbаү «тс.», утвореними з основ su(hu-) «хороший», спорідненої з гр. εὔς «тс.», і bhága- «добробут, щастя», спорідненої з псл. bogъ, bog-atъ, укр. бог, бага́тий;
р. [збо́жье] «збіжжя; добро, багатство», бр. збо́жжа «збіжжя», п. zboże «тс.», ч. zboží «худоба, майно» (‹ст. sbožie «товар; [збіжжя]»), слц. zbožie «збіжжя», вл. zbože «щастя; добробут», нл. zbóžo «худоба; майно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

збіжже́вий
збі́жниця «хлібне зерно»
збо́жевий
збо́жжя
збо́жниця «приміщення для зернового хліба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
һиbаү- «тс.» авестійська
збо́жжа «збіжжя» білоруська
zbože «щастя; добробут» верхньолужицька
εὔς «тс.» грецька
subhágaḥ «щасливий» давньоіндійська
su(hu-) «хороший» давньоіндійська
bhága- «добробут, щастя» давньоіндійська
zbóžo «худоба; майно» нижньолужицька
zboże «тс.» польська
sbožie «товар; [збіжжя]» польська
*sъbožьje «щастя, багатство, маєток, скот, збіжжя» праслов’янська
bogъ праслов’янська
bog-atъ праслов’янська
збо́жье «збіжжя; добро, багатство» російська
zbožie «збіжжя» словацька
бог українська
бага́тий українська
zboží «худоба, майно»«товар; [збіжжя]» (‹ст. sbožie ) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України