ЗБАЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́чити
більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає запозиченням з польської мови, в якій пояснюється як результат перерозкладу префіксального дієслова *ob-ačiti, пов’язаного, нібито, з іменником *oko;
п. baczyć виводилось також від іменника *baki «очі» (Brückner 10), від гіпотетичного *bakъ «сторож, наглядач, опікун» (Baudouin de Courtenay Szkice 438–439), від вигуку здивування ba (Lehr-Spławiński JP 26, 166–170), від patrzyć «дивитись» (Machek ESJČ 425), а також від ір. *abi-āxšaya- «бачити, спостерігати, оберігати, пам’ятати» (Трубачев Этимология 1965, 43–47);
не може бути категорично відкинуте і припущення (Matzenauer LF 1, 4) про запозичення з турецької мови, в якій дієслівна основа bak«дивитись, турбуватись, звертати увагу, бути обережним» і т. д. є спільнотюркською;
р. [ба́чить\ «бачити», бр. ба́чыць, п. baczyć «звертати увагу, зважати; (ст.) бачити», ч. [přebačić] «не помітити», слц. [báciť] «дивитись»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́ча
«видіння»
бачи́вий
«тс.; уважний»
бачити
«пильнувати»
(1436)
ба́чний
«обережний»
ба́чність
«обережність»
бачу́чий
«зіркий»
бачу́щий
«тс.»
ба́чця
«здається»
вибача́ти
«прощати»
ви́бачити
«пробачити; [роздивитись, розгледіти Kyp]»
заба́чити
«попробувати»
завба́чити
завба́чливий
збача́ти
«прощати; помічати»
зне́бачки
«несподівано»
зне́башки
знео́бачка
«тс.»
навба́ч
«на вигляд»
недобача́ти
недоба́чливий
«з поганим зором»
недоба́чний
«невидимий, неоглядний»
необа́чка
«безпечність, нерозсудливість»
нео́бачки
«несподівано»
оба́чити
«побачити, помітити»
оба́читися
«видужати»
оба́чливий
«тс.»
оба́чний
«обережний»
перебача́ти
«прощати»
передбачати
передбачливий
побачення
пробача́ти
«прощати»
проба́чення
проба́чливий
уба́чливий
«уважний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́чыць | білоруська |
| baczyć виводилось також від іменника *baki «очі» | польська |
| baczyć «звертати увагу, зважати; (ст.) бачити» | польська |
| ба́чить «бачити» | російська |
| báciť «дивитись» | словацька |
| přebačić «не помітити» | чеська |
| *ob-ačiti | ? |
| *oko | ? |
| *bakъ «сторож, наглядач, опікун» | ? |
| patrzyć «дивитись» | ? |
| *abi-āxšaya- «бачити, спостерігати, оберігати, пам’ятати» | ? |
| bak «дивитись, турбуватись, звертати увагу, бути обережним» | ? |
| є | ? |
| є | ? |
вибача́ти
запозичення з польської мови;
п. wybaczać первісно означало «побачити, роздивитися, розпізнати», а нове значення розвинулось під впливом przebaczyć «недобачити, пропустити», звідки й укр. проба́чити, переба́чити;
бр. выбача́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вибачати
ви́бачити
виба́чливий
виба́чний
выбачити
«виждати, вибрати»«дарувати, прощати»
(XVII--XVIII ст.)
збача́ти
«вибачати»
зба́чити
перебача́ти
переба́чити
«тс.»
проба́чення
проба́чити
(1562)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| выбача́ць | білоруська |
| wybaczać «побачити, роздивитися, розпізнати» | польська |
| проба́чити | українська |
| przebaczyć «недобачити, пропустити» | ? |
| переба́чити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України