ЗАХИЩАТИМУТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
за́хист
похідні утворення від кореня хист (*xucмj-), що є, можливо, розширеним варіантом давнішнього хис-, (‹хыз), наявного також у слові хи́жа (‹*xyzja);
з р. защища́ть етимологічно не споріднене;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захи́сни́к
захисти́ти
за́хисток
за́хищ
«захист»
захища́ти
підза́хисний
прихисти́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| защища́ть | російська |
| хист (*xucмj-) | ? |
| хис- | ? |
| хи́жа (‹*xyzja) | ? |
хист «уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності»
псл. xystati, утворення, пов’язане з хита́ти;
розглядається як форма інтенсиву на -st- до xytati (ЭССЯ 8, 159);
до семантичного переходу пор. хва́цький «молодецький» від хват, хвата́ти, р. ло́вкий від лов, лови́ть тощо;
р. [хист], бр. [хісць] Носович, п. chystać «колихати, хитати», ч. chystati «приправляти, готувати», слц. chystat’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захисни́й
захисни́к
за́хист
за́хисток
захища́ти
обхисти́ти
схисти́тися
«приловчитися, примудритися»
схища́тися
«ховатися»
хи́ста
«тс.»
хисти́ти
хи́стки́й
«умілий, вправний»
хисто́к
«мисливська засада, сховок для пасічника»
хисть
(розм.)
хи́та
«здібності»
хищ
«заслін від вітру або дощу»
хість
хіть
«здібності»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хісць | білоруська |
| chystać «колихати, хитати» | польська |
| xystati | праслов’янська |
| ло́вкий від лов | російська |
| хист | російська |
| chystat' «тс.» | словацька |
| chystati «приправляти, готувати» | чеська |
| хита́ти | ? |
| -st- | ? |
| хва́цький «молодецький» | ? |
| хват | ? |
| хвата́ти | ? |
| лови́ть | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України