ЗАСТЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

пов’язується з др. застѣнитися «заховатися, заслонити» (ч. zastiňovati), похідним від stěnь «тінь»;

суфікс -ува- викликаний аналогією до інших дієслів такої ж структури;

припускалася також (Желтов ФЗ 1871/1, 21; Rozwadowski JagićFestschrift 309) вихідна форма *zastьniti sę «нахмуритися, потемніти, затьмаритися, засмутитися», що малоймовірно;

р. за́стить, за́стовать, бр. за́сціць;

результат злиття і скорочення виразу псл. za sę «за себе»;

значення укр. зась «не можна» розвинулось, очевидно, через проміжний ступінь «назад» у наказовому розумінні;

спроба пов’язати р. [зась] із за́стить (Даль І 640) непереконлива;

р. [зась] «замовчи; геть», бр. [зась] «геть», др. за ся «за себе, геть», п. zasie, zaś «назад; геть»;