ЗАСТИШ — ЕТИМОЛОГІЯ
за́стувати
пов’язується з др. застѣнитися «заховатися, заслонити» (ч. zastiňovati), похідним від stěnь «тінь»;
суфікс -ува- викликаний аналогією до інших дієслів такої ж структури;
припускалася також (Желтов ФЗ 1871/1, 21; Rozwadowski JagićFestschrift 309) вихідна форма *zastьniti sę «нахмуритися, потемніти, затьмаритися, засмутитися», що малоймовірно;
р. за́стить, за́стовать, бр. за́сціць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́стити
за́стіяти
за́стя
«та, що застує»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
за́сціць | білоруська |
застѣнитися «заховатися, заслонити» (ч. zastiňovati) | давньоруська |
за́стить | російська |
за́стовать | російська |
stěnь «тінь» | чеська |
zastiňovati | чеська |
ува- | ? |
sę «нахмуритися, потемніти, затьмаритися, засмутитися» | ? |
зась (вигук для висловлення заборони)
результат злиття і скорочення виразу псл. za sę «за себе»;
значення укр. зась «не можна» розвинулось, очевидно, через проміжний ступінь «назад» у наказовому розумінні;
спроба пов’язати р. [зась] із за́стить (Даль І 640) непереконлива;
р. [зась] «замовчи; геть», бр. [зась] «геть», др. за ся «за себе, геть», п. zasie, zaś «назад; геть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засі
заськи
за́ся
«знову»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зась «геть» | білоруська |
за ся «за себе, геть» | давньоруська |
zasie «назад; геть» | польська |
zaś «назад; геть» | польська |
za sę «за себе» | праслов’янська |
зась | російська |
за́стить | російська |
зась «замовчи; геть» | російська |
зась «не можна» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України