ЗАСНІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

заснітки «сорт слив, Prunus insititia variet.» (бот.)

мабуть, пов’язане із [за́сніт] «зернова сажка», [засні́та] «зіпсованість» з огляду на невисоку якість плодів;
пор. інші назви цього сорту: дрисливці, дристулі, дураньки, дураси, вовкуни та ін;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
за́сніт «зернова сажка» ?
засні́та «зіпсованість» ?


сніть «сажка, Ustilago (Pers.) Rouss. (Uredo segetum L.)» (бот.)

псл. snětъ (snětь) «сажка»;
здебільшого пов’язується з ч. nítiti «запалювати, палити», слц. nietit’ «розпалювати», п. niecić «тс., роздмухувати», схв. ст. унитити «запалити (вогонь)», слн. nétiti «роздмухувати (вогонь)», псл. *gnětiti «запалювати, розпалювати» (укр. гніти́ти) і припускається розвиток семантики «розпалити (вогонь)» – «обпалена дровина, головня» – «сажка, [головня]»;
у такому разі назва могла бути зумовлена подібністю зовнішнього вигляду рослин, уражених грибками, до головні, обгорілого поліна (пор. інші назви цієї грибкової хвороби злаків: укр. са́жка, р. головня́, бр. са́жа, схв. га́ра, [гар, гареж, гарежина, гарка], слн. ožíg, pálež, нвн. Brand);
менш обґрунтовані зближення з дангл. gnīdan «терти» (‹ іє. *gneid(h)- «тс., роздирати») (Kořínek LF 61, 49), зіставлення з псл. *gniti «гнити, тліти» (Skok III 297–298), пов’язання з псл. snětь «колода, обрубок» (Schuster-Šewc 1326–1327);
бр. [смятый] «сажка», [смяце́й, смяця́й, сніцей, сніт, заснет] «тс.», п. śnieć «зона, сажка», ч. snet’, [snět] «тс.», snětivó «уражений сажкою», слц. snet’ «вид грибів, що живуть як паразити на вищих рослинах, Hemibasidiales», вл. sněć «сажка», [smjeć], нл. sněś «тс.», болг. заст. сне́тей «сажка на житі», схв. [сни̏jет] «сажка на збіжжі», [снит], сне̑т «тс.», [(тврда) снет] «ріжки, Claviceps purpurea L.», [(прашната) снет] «сажка вівса», снèтљив «уражений сажкою», слн. snét «сажка», [smetljäj] «тс.», стсл. снѣтовъ «паршивий, покритий паршею»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́сніт «сажка; зіпсованість, хиріння, кволість Ж»
засні́та «зіпсованість, хиріння, кволість»
засніти́ти(ся) «хиріти, гинути від сажки Ж; покритися сажкою; зароджуватися; закупорюватися гноєм (про рану)»
за́сніток «зародок; нівечення, загибель Ж»
засні́ченє «тс.»
засні́чуватися «тс.»
о́снідок «сажка»
присніти́тися «запліснявіти, покритися іржею»
сніт
сніта́
сніти́й
сніти́стий «із сажкою (про хліб)»
сніти́тися «покриватися сажкою (про колосся); пліснявіти»
сні́тиці (мн.)
сні́тиця
сніті́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
смятый «сажка» білоруська
сне́тей «сажка на житі» болгарська
sněć «сажка» верхньолужицька
gnīdan «терти» (‹ іє. *gneid(h) давньоанглійська
sněś «тс.» нижньолужицька
niecić «тс., роздмухувати» польська
śnieć «зона, сажка» польська
snětъ «сажка» (snětь) праслов’янська
*gnětiti «запалювати, розпалювати» (укр. гніти́ти) праслов’янська
*gniti «гнити, тліти» праслов’янська
snětь «колода, обрубок» праслов’янська
унитити «запалити (вогонь)» сербохорватська
jет «сажка на збіжжі» сербохорватська
nietit' «розпалювати» словацька
snet' «вид грибів, що живуть як паразити на вищих рослинах, Hemibasidiales» словацька
nétiti «роздмухувати (вогонь)» словенська
snét «сажка» словенська
снѣтовъ «паршивий, покритий паршею» старослов’янська
смяце́й українська
смяця́й українська
сніцей українська
сніт українська
заснет «тс.» українська
snět «тс.»«уражений сажкою» українська
snětivó «тс.»«уражений сажкою» українська
smjeć українська
снит українська
т «тс.» українська
тврда «ріжки, Claviceps purpurea L.» () українська
прашната «сажка вівса» () українська
снèтљив «уражений сажкою» українська
smetljäj «тс.» українська
nítiti «запалювати, палити» чеська
snet' чеська
унитити «запалити (вогонь)» ?
сне́тей «сажка на житі» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.