ЗАПОНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запо́на «завіса»

псл. zapona, іменна основа, пов’язана чергуванням голосних із zapęti (‹*zapьnti) «запнути, затягти», похідним від pęti, укр. п’я́сти́;
р. за́понка, бр. запо́на, п. zaponka «запонка», схв. болг. запон(а) «завіса», схв. за́пōнка «застібка; петля, петелька»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́понка «застібка для манжетів чи коміра верхньої чоловічої сорочки»
опі́н «припін»
опо́на «завіса; покривало, ковдра»
перепо́н
перепо́на «перешкода»
перепо́ня «тс.»
попо́на «покривало»
припі́н «мотузок, ремінь, ланцюг, яким прив’язують кого-, що-небудь»
упі́н «припін»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
запо́на білоруська
запон(а) «завіса» болгарська
zaponka «запонка» польська
zapona праслов’янська
zapęti праслов’янська
*zapьnti праслов’янська
за́понка російська
запон(а) «завіса» сербохорватська
за́пōнка «застібка; петля, петелька» сербохорватська
п'я́сти́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.