Підтримати проєкт!

ЗАЛЯГЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

лежа́ти
лягти́

лежа́ти

псл. ležatí ‹ *legētei, *legti, *ložiti ‹ *logītei;
споріднене з двн. ligen «лежати», liggan, lickan, гот. ligan, дангл. liggjan, дісл. liggja «тс.», дірл. laigim «лягаю», lige «постіль, ліжко, могила», гр. λέχεται «лежить», λέχος «ліжко, постіль», λέκτρον, лат. lectus «тс.», хет. lagari «лежить», тох. A läk- «лежати»;
іє. *legh- «лежати»;
р. лежа́ть, лечь, ложи́ть, бр. ляжа́ць, ле́гчы, лажы́ць, др. лежати, лечи, ложшпи, п. leżeć, lec, łożyć, ч. ležeti, lehnouti, ložiti, слц. ležať, [lehnuc], zložiť, вл. ležeć, lehnyć, łožić, нл. lažaś, lagnuś, łožyś, болг. лежа́, ле́гна, м. лежи, легне, схв. лèжати, лèћи, лȅгнути, поло́жити, слн. ležáti, léčí, ložíti, стсл. лєжати, лєѱи, положити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́лог «податок»
вило́га
вило́говий
ви́ло́жистий
відле́глий
відлі́г «переліг»
відло́га
вле́жку «лежачи»
доле́гли́вий «дошкульний»
доле́жка «плід, якому необхідно полежати, щоб доспіти»
долі́жно «можна досхочу лежати»
зале́глий
зале́глість «заборгованість»
за́леж «земля, не орана протягом кількох років Ва; запущеність Ж»
зале́жа «нічний сторож»
за́лежа «запущеність»
залежа́лий
зале́жаний
зале́жа́ти
залежи́тість «справа »
зале́жний
залі́г «перешкода, перепона; застава Ж; здавання в оренду Ж»
за́лі́жка «заклад Ж; ніша біля пічки Я»
залі́жок «луг, долина»
зало́г «заклад, парі»
зало́га «гарнізон; охорона; засада; [зібрання людей на місці гулянок]»
заложи́тель «засновник»
зало́жник
зле́глий
зле́жа́лий
зле́жаний
зле́жень «шпала»
злога «склад, складові частини»
зло́ги «пологи»
зло́жище «поклади; пласти»
лажни́ца «ліжко, постіль»
ле́га «лежень, лежебока»
ле́ґа «тс.; колода замість фундаменту під стіною хати; лежак; лежачий вулик»
леґа́вий «лінивий»
лега́ка «ледащо, лежень»
ле́ґар «ледар, лежень, лежебока»
ле́гво «лігво»
ле́глий «залежалий, затхлий, прілий»
ле́гма «лежачи, у лежачому положенні»
ле́гмас «лежень, лежебока»
лего́вище «лігво»
ле́жа «лежання; [тяжка хвороба, при якій лежать у постелі; ледар, лежень МСБГ]; (заст.) квартирування військ Пі»
лежа́к «тапчан; горизонтальна частина димоходу; лежачий вулик; [матрац МСВГ]»
лежа́лий
лежа́лисько «лежень, лежебока»
ле́жало «ліжко»
ле́жаний
лежа́нка «низька піч для лежання; призначене для лежання підвищення»
ле́жанка «лежання; лінь; зірвана зеленою і потім достигла груша»
ле́жачи
лежа́чий
ле́жачки
лежая́ «петля на кінці бортницької мотузяної драбини»
ле́жбище (з р.)
ле́жень «лежебока; лежак димоходу; колода як основа чогонебудь; [лежачий вулик; окремий великий камінь Ч]»
ле́живо «лежання»
лежи́мість «нерухоме майно»
ле́жінь «лежебока»
лежки́й «здатний добре зберігатися» (про фрукти та ін.)
ле́жко «ліжко»
ле́жма́
ле́жміть
лежмо́м
лежни́к «окремий великий камінь»
ле́жник «лежак димоходу»
ле́жники «лежання; полуденний відпочинок, післяобідній сон»
лежню́ха «лежебока; низькоросла квасоля»
лежня «лежання»
лежня́ка «лежебока»
лежу́н «тс.»
лежу́х «тс.; дерево, що впало; лежак димоходу Me»
ле́зьма
лє́ґа «лежень, нероба»
ли́жок «ліжко»
лігви́сько «ліжко, постіль»
лі́гвище
лі́гво́ «місце, де живе тварина; [ліжко, постіль; носилки Ж]»
лі́гма
ліго́мо «в час нічного лежання»
лі́жко
лі́жма
лі́жни́к «ковдра; [кустарний килим]»
ліжни́ця «спальня; ліжко, постіль»
лог «лігво»
ло́га «тварина, що лежить на дні моря»
ло́ґа «ледар»
ло́гво «лігво»
логи́н «дерево, що впало; лежебока, ледар»
лого́висько «лігво»
лого́вище «тс.»
лож «ложе, приклад рушниці»
ло́жа «приклад рушниці; постіль»
ложби́на «заглибина, западина, улоговина; річище ріки»
ло́жбище «ліжко, постіль; річище ріки»
ло́же
ложи́сько «послід (у породіллі)»
ложи́ти
ложни́ця «спальня» (заст.)
ложови́й
лу́жу́х «лежак димоходу»
навле́жачки
навле́жки
нале́жаний
нале́жати
належачи «лежачи, в лежачому положенні»
належа́чий «належний»
нале́жачки «тс.»
належи́тий «тс.»
належи́тість «борг, належна сума»
нале́жний
на́ліг «погана звичка; тяжка ноша»
налі́жна «поросна» (льоха)] Ж
нало́жниця
наполе́гливий
недоле́жане «несвоєчасно вилуплене» (про курча)
незале́жник
облежа́нець «обложенець»
облежа́ний
облеже́нє «облога»
облі́г «переліг; [скошене або зжате поле ВеБ]»
облі́жний
обло́га
обло́ги «віконні рами»
обло́говий
облогува́ти «протягом кількох років лежати незораним, необробленим» (про поле)
обло́же «скошене або зжате поле»
обложе́нець
обложи́сько «скошене або зжате поле»
обло́жний
обло́жник
оболо́га «склепіння»
одлеглий «віддалений»
одлог «поле, залишене під пар » (а)] Пі
передлежа́ння (мед.)
перелі́г
перелі́жка «короткі трубочки між намистинами (монетами)»
перелі́жний
перело́ги
перело́говий
перелогува́ти «облогувати»
підле́га «(у возі) одна з трьох жердин, що лежать на дні кузова під дошкою»
підле́глий «підпорядкований; який міститься під чим-небудь; [прілий]»
підлі́жки «великі камені, які підкладаються під основні колоди стін»
підло́га
підло́говий
підло́же «низька довга дерев’яна лавка, що служить ліжком»
підло́жжя «ложе»
підло́жниця «наложниця»
поле́глий
поле́глиця «полеглий хліб»
полежа́й «лежебока»
полежа́к
полежа́ка «тс.»
поле́жа́ле «плата за зберігання понад термін» (заст.)
полежа́ха «ледарка, лежебока»
полежі́й «лежебока»
по́лі́г «низьке місце біля річки; покіс; [занавіски біля ліжка, біля вікон Бі; запона, полог Нед; роди Нед]»
по́ліж «покіс»
поліжки́ня «породілля»
полі́жниця «тс.»
поліжни́чий «родильний будинок»
по́лог
поло́ги
положи́тися «привести теля»
приле́глий
приле́жний
прилі́г «бокова частина сідла; (у бочці) дощечка з отвором, яка прибивається поверх клепок»
прилігли́вий «старанний»
прилі́жний «тс.; прилежний»
прило́га «додаток»
прило́гом «схилившись, нахилившись»
прило́жний «здібний»
принале́жний
про́лежень
пролі́г «гірська долина»
розле́глий «віддалений»
розлі́г
розліга́тися «розлягатися»
розло́ги «простір, роздолля; [особливого роду ворота в гуцулів]»
розло́гий
розло́гистий «розложистий»
розло́жистий
розполі́г «розташування, розміщення» (заст.)
розполо́г «виклад»
розполо́га «розташування, розміщення»
улі́жний «зручний для лежання»
уло́га «западина; заглибина»
уло́гвистий «із западинами»
уло́гий «рівний, плоский»
улого́вина
уло́го́винний
уло́жина «низина»
уположи́тися «розродитися» (Me)
уполо́житися «отелитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляжа́ць білоруська
ле́гчы білоруська
лажы́ць білоруська
лежа́ болгарська
ле́гна болгарська
ležeć верхньолужицька
lehnyć верхньолужицька
łožić верхньолужицька
ligan готська
λέχεται «лежить» грецька
λέχος «ліжко, постіль» грецька
λέκτρον грецька
liggjan давньоанглійська
ligen «лежати» давньоверхньонімецька
liggan давньоверхньонімецька
lickan давньоверхньонімецька
laigim «лягаю» давньоірландська
lige «постіль, ліжко, могила» давньоірландська
liggja «тс.» давньоісландська
лежати давньоруська
лечи давньоруська
ложити давньоруська
*legh- «лежати» індоєвропейська
lectus «тс.» латинська
лежи македонська
легне македонська
lažaś нижньолужицька
lagnuś нижньолужицька
łožyś нижньолужицька
leżeć польська
lec польська
łożyć польська
ležatí праслов’янська
*legti праслов’янська
*ložiti праслов’янська
*logītei праслов’янська
*legētei праслов’янська
*logītei праслов’янська
*legētei праслов’янська
*logītei праслов’янська
*legētei праслов’янська
лежа́ть російська
лечь російська
ложи́ть російська
лèжати сербохорватська
лèћи сербохорватська
лȅгнути сербохорватська
поло́жити сербохорватська
ležať словацька
lehnuc словацька
zložiť словацька
ležáti словенська
léčí словенська
ložíti словенська
лєжати старослов’янська
лєѱи старослов’янська
положити старослов’янська
lagari «лежить» хетська
ležeti чеська
lehnouti чеська
ložiti чеська
A läk- «лежати» ?
Відключити рекламу

лягти́

«лягати; лежати», лєшти, лѧгѫ «лягти»;
псл. *legti (lęgǫ), ітератив lěgati (lěgajǫ, lěžǫ) і далі ležati (*ležǫ);
праслов’янською iннвацією є поява носового інфікса (*le-n-g-) в парадигмах тенерішнього і майбутнього часу (пор. стсл. лѧгѫ, рос. ля́гу), паралельного до форм псл. sędǫ «сяду» від sěsti «сісти»;
в українській мові рефлекс інфіксації пepeнесено і в форму інфінітива;
р. [лега́ть] «лягати», лечь (ля́гу, ля́жешь) «лягти», [лечи́, легчи́, легти́] «тс.», бр. лега́ць, легчы́, (ля́гу, ля́жаш), [ле́гці], др. лѣгати, легати, лечи, лягу, п. legać «лягати; лежати, спати», lec (lęgę, lężesz) «лягти», ч. lehati (lehám) «лягати», léhati (léhám) «лежати», léci (l’ahu, ležeš, léžeš) «лягти», слц. l’íhať «лягати спати; падати; спати», вл. lěhać «лягати», lěhać so «спиратися на щось», нл. lěgaś «(часто) лежати», lěgaś se «часто лягати», полаб. lągně «ляже», болг. ля́гам, ле́гна «лягати; прилягати (про одяг)», [ле́гам] «класти», м. легам «лягати», схв. лијèгати (лȕјежем), лéгати «лягати, лягати спати, ложити», лèћu (лȅжēм) «лягти», légatі (légam) «лягати», lę́či (lę̂žem) «лягти», стсл. лѣгати, лѣжѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

виляга́льність (с.-г.)
ви́лягти
ви́лягтися
відлягти́
вля́ги «час, коли лягають спати»
влягчи́ся «улягтися, заспокоїтися»
влячи́ся
доляга́ти «дуже давити, боліти»
завля́ги «час, коли лягають спати»
зальо́ги «засада»
заляга́ння «скупчення; розміщення; [засада]»
залягти́ «захворіти»
залячи́
залячи́ся «залягти в норі, поселитися»
зле́гтися «злежатися»
злєчи́
злєщи́ «померти; загинути; захворіти»
зля́ганий «який злігся» (про сніг)
зляга́тися «вступати в любовні зв’язки»
злягти́ «лягти; занедужати; [розродитися]»
злягчи́
злячи́ «злягти»
ліг (мин. ч.)
лі́гма́ «лежачи» (присл.)
лічи́
ляг
ля́га «ледар»
ляга́вина «пологий берег річки»
ляга́ти
ля́ги́ «час, коли лягають спати»
лягі́вка «час висиджування яєць»
лягівни́ця «спаль ня Ж; ліжко, постіль Пі»
лягм
лягма́ «тс.»
ля́гмо
лягови́тися «лягати»
ляговни́ця «тс.»
ля́гом (у сполученні [л. під’їджати] «під’їжджати боком човна»)
ля́гома
ля́гоми «тс.»
ля́гочи
лягчи́ «лягти»
ля́зькати «тс.» (дит.)
налягати
наполяга́ти
о́бляги «час, коли лягають спати»
обля́гма «коли лягають спати» (присл.)
обля́гома «тс.»
облягти́
облягти́ся
облячи́ «облягти»
підляга́ти «бути залежним, підпорядкованим; потрапляти під дію, вплив чого-небудь»
повиляга́ти
позаляга́ти
позляга́ти
поле́глий
по́ляг «тиск; вантаж»
полягти́
полягти́ся «полягти»
поля́жка «виляглий хліб»
по́лячи́ «полягати»
поналяга́ти
приляга́ння (вид граматичного зв’язку)
приляга́ти
приляга́ючий
розля́глий
уля́га «пізній час, коли люди лягають спати»
уляга́ти «налягати Пі; мчатися (про коней, собак, вовків)»
уляга́тися «лягати; стихати, припинятися; [погодитися Пі]»
уля́глий «податливий»
уля́гова
уляго́вина «улоговина»
уля́гома «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лега́ць білоруська
легчы́ (ля́гу, ля́жаш) білоруська
ле́гці білоруська
ля́гу білоруська
ля́жаш білоруська
ля́гам болгарська
ле́гна «лягати; прилягати (про одяг)» болгарська
ле́гам «класти» болгарська
lěhać «лягати»«спиратися на щось» верхньолужицька
lěhać so «лягати»«спиратися на щось» верхньолужицька
лѣгати давньоруська
легати давньоруська
лечи давньоруська
лягу давньоруська
легам «лягати» македонська
lěgaś «(часто) лежати»«часто лягати» нижньолужицька
lěgaś se «(часто) лежати»«часто лягати» нижньолужицька
lągně «ляже» полабська
legać «лягати; лежати, спати»«лягти» (Ięgę, lężesz) польська
lec «лягати; лежати, спати»«лягти» (Ięgę, lężesz) польська
lęgę польська
lężesz польська
*legti (lęgǫ) праслов’янська
lęgǫ праслов’янська
lěgati праслов’янська
lěgajǫ праслов’янська
lěžǫ праслов’янська
ležati праслов’янська
*ležǫ праслов’янська
sěsti «сісти» праслов’янська
sędǫ праслов’янська
ля́гу російська
лега́ть «лягати» російська
лечь «лягти» (ля́гу, ля́жешь) російська
лечи́ російська
легчи́ російська
легти́ «тс.» російська
ля́гу російська
ля́жешь російська
лијèгати (лȕјежем) сербохорватська
лéгати «лягати, лягати спати, ложити» сербохорватська
лèћu «лягти»«лягати»«лягти» (лȅжēм)(légam)(l$ęžem) сербохорватська
лȕјежем сербохорватська
лȅжēм сербохорватська
l'íhať «лягати спати; падати; спати» словацька
légatі словенська
légam словенська
lę́či словенська
lę̂žem словенська
лєшти старослов’янська
лѧгѫ старослов’янська
лѧгѫ старослов’янська
лѣгати старослов’янська
лѣжѫ старослов’янська
lehati «лягати»«лежати»«лягти» (lehám)(léhám)(l’ahu, ležeš, léžeš) чеська
léhati «лягати»«лежати»«лягти» (lehám)(léhám)(l’ahu, ležeš, léžeš) чеська
léci «лягати»«лежати»«лягти» (lehám)(léhám)(l’ahu, ležeš, léžeš) чеська
lehám чеська
léhám чеська
l'ahu чеська
ležeš чеська
léžeš чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України