ЗАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

зал

запозичене з німецької або французької мови через російську і через польську (форма з м’яким -ля);
нвн. Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») споріднене з днн. sẹli «однокімнатний будинок», дангл. sele, дісл. salr «тс.», гот. saljan «знайти притулок, лишитися», лат. solum «земля, ґрунт; основа», стсл. сєло «населене місце; поле», укр. село́;
фр. salle «зал; кімната, приміщення» виводиться від германського sal;
р. бр. зал, за́ла, п. sala, ч. sál, слц. sála, вл. sal, болг. за́ла, м. схв. са́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́ла
за́льний
са́ля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зал білоруська
за́ла білоруська
за́ла болгарська
sal верхньолужицька
sal германські
saljan «знайти притулок, лишитися» готська
sele давньоанглійська
sal давньоверхньонімецька
salr «тс.» давньоісландська
sẹli «однокімнатний будинок» давньонижньонімецька
solum «земля, ґрунт; основа» латинська
са́ла македонська
Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») нововерхньонімецька
sala польська
зал російська
за́ла російська
са́ла сербохорватська
sal середньоверхньнімецька
sála словацька
сєло «населене місце; поле» старослов’янська
село́ українська
salle «зал; кімната, приміщення» французька
sál чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.