ЗАЙЧИК — ЕТИМОЛОГІЯ

за́йчик «хрінниця вонюча, Lepidium ruderale L.; заяча конюшина багатолиста, Anthyllis vulneraria L.» (бот.)

похідне утворення від заєць;
назва зумовлена тим, що ці рослини є гарними кормовими травами для зайців та кролів;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
заєць ?

за́є́ць

псл. *zajęcь;
на думку більшості дослідників, з первісним значенням «плигун, стрибун» (і з розширенням основи на n-) споріднене з дінд. háyaḥ «кінь», jíhītē «підскакує, летить», вірм. ji «кінь», лит. žáisti «плигати, стрибати», можливо, також з лат. haedus «козел», гот. gaits «коза», лит. zuĩkis «заєць» (лтс. zaķis «тс.» запозичене з білоруської мови);
іє. *g’hēi- «плигати, скакати»;
пов’язується також (Machek ESJČ 709) з дієсловом *zьjajǫ «зяю, зіяю» (через наявність «зяючої», роззявленої верхньої губи або через те, що заєць спить з розкритими очима): *zьjaj-ьn-ьcь› zajęcь;
помилковим є зіставлення (Loewenthal AfSlPh 37, 379) з лит. žaĩbas «блискавка», гр. γαĩα «земля»;
р. за́яц, [за́ец], бр. за́яц, [заю́к], др. заяць, п. zając, [zajc, zajk, zajek], ч. zajíc, слц. вл. полаб. zajac, нл. zajec, болг. за́як, [за́ек, за́ец], м. заjак, схв. зàјац, зȇц, слн. záječ, zȇc, стсл. заѩць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́єчка «зайчиха»
зайча́
зайча́тина
зайча́тко
зайча́тник «мисливський собака»
зайченя́
зайченя́тко
за́йчик «світла плямка від сонячного променя, відбита блискучою поверхнею; [вид дитячої гри]»
зайчи́на «великий заєць»
за́йчина «заяча шкурка»
за́йчи́ха
зайчи́ця
за́юк «заєць»
за́яєць
за́янець
за́ятина
за́яць «тс.»
заяченя́
за́ячий
за́ячина
за́ячиха
Етимологічні відповідники

Слово Мова
за́яц білоруська
заю́к білоруська
за́як болгарська
за́ек болгарська
за́ец болгарська
zajac верхньолужицька
ji «кінь» вірменська
gaits «коза» готська
γαĩα «земля» грецька
háyaḥ «кінь» давньоіндійська
jíhītē «підскакує, летить» давньоіндійська
заяць давньоруська
*g'hēi- «плигати, скакати» індоєвропейська
*zьjajǫ «зяю, зіяю» (через наявність «зяючої», роззявленої верхньої губи або через те, що заєць спить з розкритими очима) індоєвропейська
*zьjaj-ьn-ьcь індоєвропейська
zajęcь індоєвропейська
haedus «козел» латинська
zaķis латиська
žáisti «плигати, стрибати» литовська
zuĩkis «заєць» (лтс. zaķis «тс.» запозичене з білоруської мови) литовська
žaĩbas «блискавка» литовська
заjак македонська
zajec нижньолужицька
zajac полабська
zając польська
zajc польська
zajk польська
zajek польська
*zajęcь праслов’янська
за́яц російська
за́ец російська
зàјац сербохорватська
зȇц сербохорватська
zajac словацька
záječ словенська
zȇc словенська
заѩць старослов’янська
zajíc чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України