ЗАВИТОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ви́ти «скручувати»

псл. viti «вити»;
споріднене з лит. výti «вити, звивати, сукати», лтс. vît «вити, плести», двн. wid «вірьовка», windan «вити», wída «верба», дангл. wīþig «тс.», лат. viēre «плести, в’язати», vītis «виноградна лоза», гр. ἵτυς «обід; верба», ав. vaēiti «верба», дінд. váyati «плете, тче», vyáyati «в’є, крутить»;
іє. *ui-, *uei- «крутити, гнути»;
p. вить, бр. віць, др. вити, п. вл. wić, ч. víti, слц. viť, нл. wiś, болг. ви́я, м. вие, схв. вȕти, слн. víti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́сти
ви́тися
вити́ця «вдвоє сплетена свічка»
ви́тка «мотузка з пруття; обруч з молодої ялини або ліщини»
ви́тка «вірьовка; обруч; ганчірка для обмотування»
витки́й
ви́то́к
виту́ха «квасоля з витким стеблом»
виту́шка
вия́шка «одна з двох схрещених планок витушки»
вияшки́ «витушка»
вій «шар плетеного тину; жмут хмизу в тині»
віті́вка «коса (жіноча)»
войови́й «призначений для плетіння тину»
во́їти «плести огорожу»
вою́н «тс.»
вповива́ч
в'юн «Misgurnus fossil is» (іхт.)
в'ю́ни́стий
в'ю́ни́тися
в'юнки́й
в'юно́к «березка, Convolvulus L.» (бот.)
в'юч «усе, що в’ється»
зави́вка
за́вийка «хустка»
зави́н
зави́тка «покритка»
за́витка «частина внутрішнього вуха; [закрутка з стеблин хліба на корені]»
за́вито́к
завиття́ «закрутка з стеблин хліба; жіноча пов’язка»
заві́й «чалма»
заві́йка «хустка»
заві́йна
заві́йник «цидарія, Cidaris» (зоол.)
заві́йниця
заві́на «серцева хвороба; болі в животі»
зби́ток
звива́нець «рулет»
зви́вина
зви́вистий
звиву́щий «жвавий»
зви́вчастий
зви́нений
зви́нка «повстяний м’яч, іграшка»
зви́нний «швидкий, вправний»
звій «сувій; [шарнір]»
зві́йці «листовійки, Forticidae» (ент.)
зві́ток «пучок виробленого льону»
звой «сувій»
набавка
навива́льний
навивальник
навивни́й
навій «вал у ткацькому верстаті, на який навивають пряжу»
обвивни́й
о́бвинка «бинт, пов’язка»
обви́тка «обмотка»
переви́вка
переві́й «розпарені віти для зв’язування дерева»
переві́йник «в’язка соломи або пруття»
перево́ї «повивальник для ніг»
по «жіночий убір, подібний до берета»
пови́ва́ч
повиня́тко «пелюшка»
пови́то́к «повивач»
повиття́
повиту́ха
розбі́йний
розви́вач
розвивни́й
ро́звиток
ро́зві́й
свито́йкий «гнучкий, пружний»
сві́єць «сувій (полотна)»
свій «сувій»
сповито́к «пелюшка; [повивач]»
суві́й
увива́ч «лабіринтовий павук, Agelena» (ент.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vaēiti «верба» авестійська
віць білоруська
ви́я болгарська
wić верхньолужицька
ἵτυς «обід; верба» грецька
wīþig «тс.» давньоанглійська
wid «вірьовка» давньоверхньонімецька
váyati «плете, тче» давньоіндійська
вити давньоруська
*ui- індоєвропейська
viēre «плести, в’язати» латинська
vît «вити, плести» латиська
výti «вити, звивати, сукати» литовська
вие македонська
wiś нижньолужицька
wić польська
viti «вити» праслов’янська
вȕти сербохорватська
viť словацька
víti словенська
víti чеська
windan «вити» ?
wída «верба» ?
vītis «виноградна лоза» ?
vyáyati «в’є, крутить» ?
*uei- «крутити, гнути» ?
вить ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.