ЖУЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

жучний «небезпечний»

можливо, споріднене з р. жу́чить «карати, сікти різками», яке пов’язується (Фасмер II 63, 68) з р. [жуда́] «жах, лихо», зіставлюваним з лит. žavìnti «занапащати», žuti «гинути», лтс. zust «зникати», zūdît «занапащати», дангл. gietan «убивати»;
іє. *g’heud- «зникати, гинути»;
сумнівне пов’язання (Преобр. І 239) із жгут (через жгу́тить «бити джгутом»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gietan «убивати» давньоанглійська
*g'heud- «зникати, гинути» індоєвропейська
žū́ti «гинути» латиська
zust «зникати» латиська
zūdît «занапащати» латиська
žavìnti «занапащати» литовська
жу́чить «карати, сікти різками» російська
жуда́ «жах, лихо» російська
жгут (через жгу́тить «бити джгутом»). українська
жгу́тить українська

прижу́чити «притиснути»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. прижу́чить «вилаяти, покарати; [притиснути, прикрутити]» утворене від дієслова [жу́чить] «лаяти, карати», пов’язаного, очевидно, з укр. [жучний] «небезпечний» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прижу́чить «вилаяти, покарати; [притиснути, прикрутити]» російська
жу́чить «лаяти, карати» російська
жучний «небезпечний» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.