ЖУРА — ЕТИМОЛОГІЯ

джу́ра «військовий слуга, зброєносець» (іст.)

запозичення з східних мов, пор. кипч. čora (cora) «хлопець до коней», тюрк. чӳр «разом, у згоді» (Радлов III 2194), тадж. Ҷӯра «друг, товариш», ҷӯр «згода»;
п. ciura, cióra, ciur, іст. «джура», розм. «нездара, ґава»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джура (1571)
джури́ло
жу́ра
жура́ши́н «тс.»
жури́м
цю́ра
чу́ра
чури́ло
чурува́ти «бути чурою»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
čora «хлопець до коней» (cora) кипчацька
ciura польська
cióra польська
ciur польська
чӳр «разом, у згоді» тюркські
čora «хлопець до коней» (cora) ?
Ҷӯра «друг, товариш» ?
ҷӯр «згода» ?


жури́ти

псл. *žuriti ‹ *gheur-;
неясне;
зіставлялося з схв. гу́рати «штовхати», слн. gúratі «зношувати; притупляти; мучити», гот. gaurs «журний, сумний», gaurjan «журити, смутити», двн. gōrag «жалюгідний; сумний», ірл. gúre «хворобливість», дінд. ghōráh «страшний, жахливий», прус. gurῑns «бідний», лит. gùrti «кришитися; слабнути; занепадати»;
пов’язується також (Супрун Езиков. проучв. Георгиев 268–272) з бр. [жу́ляць] «тліти»;
р. жури́ть «ганити», бр. журы́цца, слц. žúriť «лаяти, ганити», вл. žurnosć «клопіт, зусилля», нл. žurniś «утомлювати, робити неприємним», схв. [журити се] «скаржитися», жу́рити «квапитися, поспішати», слн. žúriti se «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безжу́рний
жур
жура́
журба́
журбо́вий
журбо́та
журбувати
жури́лиха «горілка»
жури́льник
жури́тися
жури́ця
жу́рка
журли́вий
журни́й
зажу́ра
зажу́рений
зажу́рливий
нежурбли́вий
нежу́рниця «горілка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жу́ляць «тліти» білоруська
журы́цца білоруська
žurnosć «клопіт, зусилля» верхньолужицька
gaurs «журний, сумний» готська
gaurjan «журити, смутити» готська
gōrag «жалюгідний; сумний» давньоверхньонімецька
ghōráh «страшний, жахливий» давньоіндійська
gúre «хворобливість» ірландська
gùrti «кришитися; слабнути; занепадати» литовська
žurniś «утомлювати, робити неприємним» нижньолужицька
*žuriti праслов’янська
gurῑns «бідний» прусська
жури́ть «ганити» російська
гу́рати «штовхати» сербохорватська
журити се «скаржитися» сербохорватська
жу́рити «квапитися, поспішати» сербохорватська
žúriť «лаяти, ганити» словацька
gúratі «зношувати; притупляти; мучити» словенська
žúriti se «тс.» словенська

жур «кисла страва з вівсяного борошна»

походить від двн. sûr (нвн. sauer) «кислий», свн. sûr «кисле тісто», спорідненого з псл. sуrь, укр. сири́й;
бр. [жур, журы́ха] «тс.», п. żur «кисла юшка», ч. вл. нл. žur «тс.», ч. žour «кисле тісто», слн. žur(а) «сироватка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джур «тс.»
жу́равік
жури́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жур білоруська
журы́ха «тс.» білоруська
žur «тс.» верхньолужицька
sûr «кислий» (нвн. sauer) давньоверхньонімецька
žur «тс.» нижньолужицька
sauer нововерхньонімецька
żur «кисла юшка» польська
sуrь праслов’янська
sûr «кисле тісто» середньоверхньнімецька
žur(а) «сироватка» словенська
сири́й українська
žur «тс.» чеська
žour «кисле тісто» чеська

ажу́р «повний порядок; (присл.) у порядку; (бухг.) на сьогодні»

через посередництво російської мови запозичено з французької;
фр. à jour «y порядку; (підсумовано) по сьогодні» виникло як зрощення прийменника à «аж до, включно» і jour «день (виконання операції)», що виступають також у виразі à jour «ажурний, просвітчастий»;
р. бр. болг. ажу́р, м. ажурен «акуратний, точний», схв. àжур, слн. ažur;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ажу́р білоруська
ажу́р болгарська
ажурен «акуратний, точний» македонська
ажу́р російська
жур сербохорватська
ažur словенська
à jour «y порядку; (підсумовано) по сьогодні» французька
à «аж до, включно» ?
jour «день (виконання операції)» ?
jour «ажурний, просвітчастий» ?

жюрі́

запозичення з французької мови;
фр. jury походить від англ. jury «жюрі», яке зводиться до фр. ст. juree «присяга, клятва», похідного від jurer «присягати, клястися», генетично пов’язаного з лат. jūrāre «тс.», що походить від jus (род. в. juris) «право як сукупність законів»;
р. жюри́, бр. журы́, п. ч. слц. јury, болг. жу́ри, м. жири, схв. жùрū, жирŝjа, слн. jiríja;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
jury «жюрі» англійська
журы́ білоруська
жу́ри болгарська
jūrāre «тс.» латинська
juris «право як сукупність законів» латинська
jus латинська
жири македонська
јury польська
жюри́ російська
жùрū сербохорватська
жирùjа сербохорватська
јury словацька
jiríja словенська
jury французька
juree «присяга, клятва» французька
jurer «присягати, клястися» французька
јury чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.