ЖОЛУДОК — ЕТИМОЛОГІЯ

жолу́док «шлунок»

псл. *želǫdъkъ;
дальші зв’язки неясні;
може бути споріднене з лит. skilándis «сичуг», гр. χολάδες «кишки, нутрощі» або з двн. kёla «горло», нвн. Kehle, лат. gula «тс.», дінд. jalūkā «п’явка», перс. zeļũ, zāļu «тс.», дірл. gelim «поглинаю, пожираю»;
менш вірогідні зближення з жолудь (Brücner 665), дангл. glitrian «ковтати» (Holthausen AeWb. 132), гот. kilþei «утроба матері» (Mikkola BB 21, 224);
р. желу́док, др. желудъкъ, п. żołądek, ч. žaludek, слц. žalúdok, вл. нл. žołdk, болг. желу́дък, м. желудок, схв. жèлудац, слн. želódec, стсл. желѫдъкъ;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
желу́дък болгарська
žołdk верхньолужицька
kilþei «утроба матері» готська
χολάδες «кишки, нутрощі» грецька
glitrian «ковтати» давньоанглійська
kёla «горло» давньоверхньонімецька
jalūkā «п’явка» давньоіндійська
gelim «поглинаю, пожираю» давньоірландська
желудъкъ давньоруська
gula «тс.» латинська
skilándis «сичуг» литовська
желудок македонська
žołdk нижньолужицька
Kehle нововерхньонімецька
zeļũ перська
zāļu «тс.» перська
żołądek польська
*želǫdъkъ праслов’янська
желу́док російська
жèлудац сербохорватська
žalúdok словацька
želódec словенська
желѫдъкъ старослов’янська
жолудь українська
žaludek чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.