ЖЕРЕБ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
же́реб «жеребок; [ділянка землі Я]»
псл. *žerbьjь (‹*gerb-);
споріднене з прус. gīrbin «число», двн. kërfan «робити насічку, зазублювати», нвн. kerben «тс.», дфриз. kërva, дангл. ceorfan, англ. carve «різати, ділити, розтинати», гр. γράφω «пишу», дряпаю, розтинаю»;
іє. *gerbh- «дряпати, насікати»;
р. [же́ребий] «жеребок; кусок (металу і под.)», жре́бий, [же́реб], бр. жэ́рабя, др. жеребий, жеребей, п. źreb, žrzeb (іст.) «ділянка ґрунту, маєток», ч. заст. hřebí «жеребок» (первісно «відрізана тріска»), слц. слн. žréb, болг. жре́бий, м. ждрȇб, схв. ждрȇб, стсл. жрѣбъ, жрѣбии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жеребе́н
«жеребок»
жеребі́й
«ділянка землі»
жеребком
жеребкува́ння
жеребок
жребува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| carve «різати, ділити, розтинати» | англійська |
| жэ́рабя | білоруська |
| жре́бий | болгарська |
| γράφω «пишу» | грецька |
| ceorfan | давньоанглійська |
| kërfan «робити насічку, зазублювати» | давньоверхньонімецька |
| жеребий | давньоруська |
| жеребей | давньоруська |
| kërva | давньофризька |
| *gerbh- «дряпати, насікати» | індоєвропейська |
| ждреб | македонська |
| kerben «тс.» | нововерхньонімецька |
| źreb «ділянка ґрунту, маєток» (іст.) | польська |
| žrzeb «ділянка ґрунту, маєток» (іст.) | польська |
| *žerbьjь (‹*gerb-) | праслов’янська |
| *gerb- | праслов’янська |
| gīrbin «число» | прусська |
| жре́бий | російська |
| же́реб | російська |
| ждрȇб | сербохорватська |
| žréb | словацька |
| žréb | словенська |
| жрѣбъ | старослов’янська |
| жрѣбии | старослов’янська |
| hřebí «жеребок»«відрізана тріска» (первісно ) | чеська |
| же́ребий «жеребок; кусок (металу і под.)» | ? |
| hřebí «жеребок»«відрізана тріска» (первісно ) | ? |
гра́фіка «мистецтво малювання, письма, креслення»
можливо, через посередництво німецької мови (нім. Gráphik «графіка») запозичене з латинської;
лат. graphica, graphicē походить від гр. γραφική (τέκνη) «живопис», повʼязаного з γράφω «пишу», спорідненим з дангл. ceorfan «різати, карбувати», свн. kerben «карбувати», псл. *žerbь, укр. же́реб (первісно «покарбований кусок»);
р. гра́фика, гра́фик, бр. гра́фіка, гра́фік, п. grafika, grafik, ч. слц. grafika, grafik «фахівець з графіки», grafikon «креслення, схема», вл. grafika, болг. гра́фика, графи́к «фахівець з графіки», гра́фик «креслення, схема», м. графика, графичар, графикон, схв. грàфика, грàфичāр, грàфикон, слн. gráfika, gráfik «фахівець з графіки», gráfičar «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гра́фік
«фахівець з графіки; креслення, схема»
графі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гра́фіка | білоруська |
| гра́фика | болгарська |
| grafika | верхньолужицька |
| γραφική «живопис» (τέκνη) | грецька |
| ceorfan «різати, карбувати» | давньоанглійська |
| graphica | латинська |
| графика | македонська |
| grafika | польська |
| grafik | польська |
| *žerbь | праслов’янська |
| гра́фика | російська |
| грàфика | сербохорватська |
| kerben «карбувати» | середньоверхньнімецька |
| grafika «фахівець з графіки»«креслення, схема» | словацька |
| grafik «фахівець з графіки»«креслення, схема» | словацька |
| grafikon «фахівець з графіки»«креслення, схема» | словацька |
| gráfika «фахівець з графіки»«тс.» | словенська |
| gráfik «фахівець з графіки»«тс.» | словенська |
| gráfičar «фахівець з графіки»«тс.» | словенська |
| же́реб (первісно «покарбований кусок») | українська |
| гра́фик | українська |
| гра́фік | українська |
| графи́к «фахівець з графіки» | українська |
| гра́фик «креслення, схема» | українська |
| графичар | українська |
| графикон | українська |
| грàфичāр | українська |
| грàфикон | українська |
| grafika «фахівець з графіки»«креслення, схема» | чеська |
| grafik «фахівець з графіки»«креслення, схема» | чеська |
| grafikon «фахівець з графіки»«креслення, схема» | чеська |
| γράφω «пишу» | ? |
жеребе́ць
споріднене з дінд. gárbhaḥ «материна утроба; зародок», ав. garəva, сперс. gawr «тс.», гр. βρέφος «дитина, немовля; зародок»;
іє. *guerbh-, *guelbh-/*guolbh- «матка; звіреня»;
псл. *žerb- ‹*gerb-;
р. жеребе́ц, бр. жарабе́ц, др. жеребь, жеребьць, п. źrebiec, ч. hřebec, hříbëě, слц. žrebec, вл. нл. žrebc, полаб. zribą, болг. жребе́ц, м. ждребец, схв. ждре́бац, слн. žrébec, стсл. жрѣбьць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
же́реб
жереб'я́
жереб'я́чий
жереби́йло
жереби́тися
жере́бна
жеребцюва́ти
жеребча́тко
жерібна
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| garəva | авестійська |
| жарабе́ц | білоруська |
| жребе́ц | болгарська |
| žrěbc | верхньолужицька |
| βρέφος «дитина, немовля; зародок» | грецька |
| gárbhaḥ «материна утроба; зародок» | давньоіндійська |
| жеребь | давньоруська |
| жеребьць | давньоруська |
| *g<SUP>u</SUP>erbh- | індоєвропейська |
| *g<SUP>u̯</SUP>elbh- «матка; звіреня» | індоєвропейська |
| *g<SUP>u̯</SUP>olbh | індоєвропейська |
| ждребец | македонська |
| žrěbc | нижньолужицька |
| zribą | полабська |
| źrebiec | польська |
| *žerb- | праслов’янська |
| *gerb- | праслов’янська |
| жеребе́ц | російська |
| ждре́бац | сербохорватська |
| gawr «тс.» | середньоперська |
| žrebec | словацька |
| žrébec | словенська |
| жрѣбьць | старослов’янська |
| hřebec | чеська |
| hříbě | чеська |
жеребі́нка «черепашка»
пов’язане з же́реб (‹*gerb- «нарізувати, дряпати») з огляду на гострі краї черепашок;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *gerb- | праслов’янська |
| же́реб (‹*gerb- «нарізувати, дряпати») | українська |
жеребі́нь «розвора, шворінь»
очевидно, пов’язане з жереб, яке зводиться до псл. *gerb- (іє. *gerbh- «дряпати, насікати»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *gerbh- | індоєвропейська |
| *gerb- (іє. *gerbh- «дряпати, насікати») | праслов’янська |
| жереб | українська |
же́реп «гірська сосна, Pinus mughus Scop.; [яловець, Juniperus L.]» (бот.)
запозичення з румунської мови;
рум. jireápăn «яловець», jneápăn, jineápăn «тс.» походить від лат. jūniperus «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
же́реб
жерепни́к
«жереповий ліс»
журапи́на
жура́пник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| jūniperus «тс.» | латинська |
| jireápăn «яловець» | румунська |
| jneápăn | румунська |
| jineápăn «тс.» | румунська |
карб «нарізка, зарубка»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. Kérbe «зарубка, насічка», свн. Kërbe «тс.», повʼязане з дієсловом нвн. kerben «карбувати», двн. *kërfan «тс.», спорідненим з дангл. ceorfan «різати, вирізувати», англ. carve «тс.», гр. γράφω «видряпую; пишу», псл. *žerbь, *žerbьjь, укр. же́реб;
р. [карб] «бирка для рахування овець», бр. карбава́ць «карбувати; робити складки», п. karb «карб, насічка; зморшка», вл. karba «насічка», слц. [karb] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́рба
«борозна»
ка́рбань
«людина з віспуватим обличчям»
карби́р
«бирка»
карбі́вка
«карбований орнамент; інструмент для карбування; [сушена риба з нарізками]»
карбівни́к
«таврувальник»
карбівни́чий
«[тс.]; лісник»
карбі́ж
«нарізки на дереві для рахунку, позначення та ін. Г; бирка Ж, Пі»
карбова́ль
«той, хто карбує»
карбо́ваний
карбова́нка
«карбована річ»
карбо́вка
«сушена риба з нарізками»
карбо́жити
«робити надрізи»
карбува́льний
карбува́льник
карбува́ти
карбу́н
«той, хто таврує дерева»
розкарбо́вувач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| carve «тс.» | англійська |
| карбава́ць «карбувати; робити складки» | білоруська |
| karba «насічка» | верхньолужицька |
| γράφω «видряпую; пишу» | грецька |
| ceorfan «різати, вирізувати» | давньоанглійська |
| *kërfan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| Kérbe «зарубка, насічка» | нововерхньонімецька |
| kerben «карбувати» | нововерхньонімецька |
| karb «карб, насічка; зморшка» | польська |
| *žerbь | праслов’янська |
| *žerbьjь | праслов’янська |
| карб «бирка для рахування овець» | російська |
| Kërbe «тс.» | середньоверхньнімецька |
| karb «тс.» | словацька |
| же́реб | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України