ЖАБРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

жабрі́й «Galeopsis L.» (бот.)

не зовсім ясне;
пов’язується з зябля «зоране (на зиму) поле», зуб, стсл. зѧбѫ «проростаю» (первісно «роздираю»), лит. žembti «краяти», žémbėti «проростати», дінд. jambháyati «дробить»;
пояснюється також (Плевачева Этимология 1966, 90– 96) як похідне від жа́ба (žaba) з огляду на подібність віночка жабрію та інших губоцвітих до жаб’ячої морди і на зумовлене цим застосування відповідних рослин для лікування різних хвороб, які мали назву жа́ба (žaba) чи похідні від неї;
р. [жабре́й] «жабрій та ін.», жабри́ца «жабриця», [зя́брий] «жабрій», бр. [жабрык], зя́бер, ч. [žabr], слц. [ziabor, zäbor] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жа́бри́к «жабрій звичайний, Galeopsis tetrahit L.»
жа́бриця «Seseli L.»
жабрі́й «тс.; осот, Cirsium arvense, Cirsium incanum»
жебрі́й
жербі́й «осот»
жирбі́й «тс.»
зєбрій «зеленчук жовтий, жовта глуха кропива, Galeobdolon luteum Guds.»
зюбрій «жабрій»
зябрі́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жабрык білоруська
зя́бер білоруська
jambháyati «дробить» давньоіндійська
žem̃bti «краяти» литовська
žémbėti «проростати» литовська
žaba праслов’янська
жабре́й «жабрій та ін.» російська
жабри́ца «жабриця» російська
зя́брий «жабрій» російська
ziabor «тс.» словацька
zäbor «тс.» словацька
зѧбѫ «проростаю» (первісно «роздираю») старослов’янська
зябля «зоране (на зиму) поле» українська
зуб українська
жа́ба (žaba) українська
žabr чеська

забрець «зілля, корисне для зубів» (бот.)

неясне;
можливо, пов’язане з [зябрі́й], жабрі́й;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зябрі́й ?
жабрі́й ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України