ЕПІТЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

епі́тет

очевидно, походить від фр. épithète «епітет», пов’язаного з лат. epitheton «означення», що зводиться до гр. ἐπίϑετον «епітет; означення або прізвисько» (букв. «додане»), яке виникло з виразу ἐπίφετον ὄνομα первісне «додане ім’я», до якого входить прикметник ἐπίϑετος «доданий; захоплений; запозичений; штучний», пов’язаний з дієсловом ἐπιτίϑημι «кладу, додаю», яке складається з префікса ἐπι- «на-, до-, при-» і дієслова τίϑημι «кладу», спорідненого з псл. děti «класти», укр. ді́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ἐπίϑετον «епітет; означення або прізвисько» (букв. «додане») грецька
epitheton «означення» латинська
děti «класти» праслов’янська
ді́ти українська
épithète «епітет» французька
первісне «додане ім’я» ?
ἐπίϑετος «доданий; захоплений; запозичений; штучний» ?
ἐπιτίϑημι «кладу, додаю» ?
ἐπι- «на-, до-, при-» ?
τίϑημι «кладу» ?


Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України