ДЯДИНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

дя́дя

результат давньоруської видозміни форми дѣдя «дідусь» у дитячій мові;
припускається, що в минулому це слово мало значення «батько»;
p. дя́дька, дя́дя, [дя́дина, де́дина], бр. дзя́дзька, дзя́дзіна, др. дядя, дядько, дядьковичь, п. [dziadzia, dziadzio, dziadko, dziadz’ko] «дядько» (з бр. і укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

дя́дик «батько»
дя́дина «дружина дядька»
дядини́ «проводи, день поминання померлих родичів»
дя́динки «тс.»
дя́дна «дядина»
дя́дько
дядькове́й «тс.»
дя́дькович «син дядька»
дядьковщина «спадщина по дядькові»
дя́дьо
дядя́нець «дядько»
дя́тини «звичай роздавати бідним у великодній вівторок свячену їжу»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзя́дзька білоруська
дядя давньоруська
dziadzia «дядько» (з бр. і укр.) польська
dziadzio «дядько» (з бр. і укр.) польська
dziadko «дядько» (з бр. і укр.) польська
dziadz'ko «дядько» (з бр. і укр.) польська
дя́дя українська
дя́дина українська
де́дина українська
дзя́дзіна українська
дядько українська
дядьковичь українська
дѣдя «дідусь» ?
значення «батько» ?
дя́дька ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.