ДЯГА — ЕТИМОЛОГІЯ
дя́га «щось велике, важке, роздуте»
псл. *dęg-, пов’язане чергуванням голосних з *dǫg-, наявним в укр. ду́жий, неду́га;
споріднене з лтс. dęñkts «сильний, міцний, ставний», deñcis «хлопецьпідліток», дісл. tengjа «зв’язувати», tengsl (мн.) «мотузки, канати», англ. tangle «заплутувати», нвн. Zange «обценьки»;
р. [дя́га] «ремінь», [дя́глый] «сильний, здоровий», [дя́гнуть] «поправлятися, розвиватися, міцніти; ставати кращим», бр. дзя́га «ремінь», р.-цсл. дѧгъ «ремінь, пояс», п. [dziaha] «ремінь, очкур» (з бр.), [dziażyć] «шмагати», слн. ст. dęga «ремінь від ярма, ремінь для перенесення важких речей», degati «кидати, метати; надоїдати, примушувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дяг
«смужка лика»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tangle «заплутувати» | англійська |
| дзя́га «ремінь» | білоруська |
| tengjа «зв’язувати» | давньоісландська |
| dęñkts «сильний, міцний, ставний» | латиська |
| Zange «обценьки» | нововерхньонімецька |
| dziaha «ремінь, очкур» (з бр.) | польська |
| *dęg- | праслов’янська |
| дя́га «ремінь» | російська |
| дѧгъ «ремінь, пояс» | русько-церковнослов’янська |
| dęga «ремінь від ярма, ремінь для перенесення важких речей»«кидати, метати; надоїдати, примушувати» | словенська |
| degati «ремінь від ярма, ремінь для перенесення важких речей»«кидати, метати; надоїдати, примушувати» | словенська |
| ду́жий | українська |
| дя́глый «сильний, здоровий» | українська |
| дя́гнуть «поправлятися, розвиватися, міцніти; ставати кращим» | українська |
| dziażyć «шмагати» | українська |
| *dǫg- | ? |
| неду́га | ? |
| deñcis «хлопецьпідліток» | ? |
| dęga «ремінь від ярма, ремінь для перенесення важких речей»«кидати, метати; надоїдати, примушувати» | ? |
| degati «ремінь від ярма, ремінь для перенесення важких речей»«кидати, метати; надоїдати, примушувати» | ? |
о́дяг
очевидно, результат контамінації слів о́діж, одіва́ти і [дя́га] «щось велике, важке, роздуте», [дяг] «смужка лика»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вдя́ганка
«одяг»
вдяга́ти
вдягну́ти
вдягти́
задяга́ти
задягно́
«одягнувшись»
задягну́ти
зо́дяга
«одяг»
зодяга́ти
зодягни́й
«добре одягнений»
зодягну́ти
зодягти́
надяга́ти
надягну́ти
надягти́
неодя́гний
«погано одягнений»
одя́га
«одяг»
одяга́ло
«одяг; [ковдра, покривало]»
одяга́нка
«одяг»
одяга́ння
«костюм»
одяга́ти
одя́глий
«одягнений»
одягни́й
«добре одягнений; ошатний»
пере́вдяг
«переодягання; одяг, у який хтось переодягнувся»
передя́г
«переодягання»
передяга́ти
передягну́ти
передягти́
переодяга́ти
переодягну́ти
переодягти́
приодяга́ти
приодягну́ти
приодягти́
роздяга́лка
роздяга́льний
роздяга́льник
роздяга́льня
роздяга́ти
роздягну́ти
роздягти́
удяга́ло
«верхній одяг з рукавами»
удя́ганка
«тс.»
удяга́ти
удягну́ти
удягти́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́діж | ? |
| одіва́ти «щось велике, важке, роздуте» | ? |
| дяг «смужка лика» | ? |
| дя́га «щось велике, важке, роздуте» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України