ДУДНІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дудні́ти «гудіти, шуміти»
псл. *dudьněti звуконаслідувального походження, пов’язане, очевидно, з duda, duděti;
може бути зіставлене з лит. dundėti «гриміти, гуркотіти»;
менш переконливе зіставлення (Brückner 103; Otnębski LP 9, 17; Німчук Тези V сл. конф. 92) з псл. *tǫtьnъ (стсл. тѫтьнѣти «гудіти, шуміти», п. tętnić «гуркотіти», схв. тỳтњити «гриміти», болг. тъ́тна «тс.». – Sławski І 178; Machek ESJČ 134 – 135; БЕР І 443; ЭССЯ 5, 149 – 150;
п. dudnić, dudnieć, ч. duněti (‹*dudněti), слц. dudnieť, вл. dudnić, нл. dudliś «тс.», болг. ду́дна «бубоніти», слн. [dȗdnjati] «гриміти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дудоні́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ду́дна «бубоніти» | болгарська |
| dudnić | верхньолужицька |
| dundėti «гриміти, гуркотіти» | литовська |
| dudliś «тс.» | нижньолужицька |
| dudnić | польська |
| dudnieć | польська |
| *dudьněti | праслов’янська |
| *tǫtьnъ (стсл. тѫтьнѣти «гудіти, шуміти», п. tętnić «гуркотіти», схв. тỳтњити «гриміти», болг. тъ́тна «тс.». -- Sławski І 178; Machek ESJČ 134 -- 135; БЕР І 443; ЭССЯ 5, 149 -- 150., | праслов’янська |
| dudnieť | словацька |
| dȗdnjati «гриміти» | словенська |
| duněti (‹*dudněti) | чеська |
| duděti | ? |
будні́ти «ревіти; гриміти; шуміти»
неясне;
можливо, результат контамінації близьких за значенням і звуковим складом слів [буті́ти] «глухо ревіти» і дудні́ти;
невідомо, чи належить сюди р. [буднить] «розголошувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буднить «розголошувати» | російська |
| буті́ти «глухо ревіти» | ? |
| дудні́ти | ? |
цебені́ти «бурхливо текти, (про дощ) періщити»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до [бубоні́ти], дзвені́ти, дудні́ти і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цебени́ти
«сильно литися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бубоні́ти | ? |
| дзвені́ти | ? |
| дудні́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України